◦ ◦ ◦ ◦

В справі українських відділів на чеській области.

"Ґазета Поранна" з 4. ц. м. пише, що Чічерін вислав ноту до чеського уряду, в якій доносить, що в Чехо-Словаччині сформовано на приказ от. Петлюри українські дивізії, які мають служити до скріплення польської армії в боротьбі з совітською Росією, (?) і висказує надію, що чесько-словацький уряд здемобілізує ці українські відділи.

На це відповів чеський міністер внутрішних справ д-р Бенеш, що відомости совітського уряду в цій справі є фальшиві. Вправді деякі українські відділи підчас польської офензиви на Східну Галичину відступили на чесько-словацьку область, одначе їх розоружено і інтерновано в Яблонній. Були що правда заходи, аби ці війська ужити до війни на російськім фронті, одначе чеське міністерство заявило, що свойого зарядження не відкличе, доки не буде полагоджена польсько-українська проблєма.

Реконструкція чеського кабінету.

Чеський президент міністрів Тушар, — як доносять чеські денники — котрий одержав від президента Масарика місію сотворення нового кабінету, задумує оставити з дотеперішних міністрів тільки Бенеша і Свегля. Всі инші теки має обсадити новими політиками. Реконструкція кабінету має наступити в найблищих днях. Певним є, що національно-соціялістичні партії, які осягнули при виборах досить значну скількість мандатів, не вишлють своїх заступників до кабінету. Перше засідання нового кабінету має відбутися дня 18. мая.

Чехо-Словаччкна визнає жидівську національність.

П.А.Т. доносить з Праги, що жидівська делєґація на мирову конференцію в Парижі вислала до чеського міністра закордонних справ Бенеша, письмо, в якім дякує йому за визнання жидівської національности і додає від себе: "Цей обяв є стільки характеристичний, що в цілій чеській республиці живе до 80.000 Жидів, і як вказують денники, відграють таку малу роль, що при останніх виборах до парляменту не пе рейшов ні оден Жид на основі жидівських ліст". Яку ціль мас цей додаток П.А.Т. — не тяжко догадатися.

Денікін думає про дальшу війну з большевиками.

З Льондону доносять, що Денікін виявив охоту зорґанізувати нову протибольшевицьку армію. Він має надію, що по усуненню всіх хиб нова добровольча армія могтиме виповнити своє завдання.

Петроград-Лєнінград.

З нагоди уродин Лєніна задумали большевики перехрестити "Петроград" на "Ленінґрад".

Звідомлення польського ґен. штабу з дня 3 ц. м.

На Поділлю і Волині наша офензива в дальшім ході розвивається успішно.

На Поліссю наші відділи в смілім випаді розбили цілковито 435-тий большевицький полк, здобули 3 гармати із запрягом, 4 машинові кріси і взяли кількадесять полонених.

На Білій Руси літак великопольської ескадри був заатакований трома ворожими літаками. Оден з них, тяжко ушкоджений у воздушнім бою, мусів осісти на нашій области.

На Литві положення не змінилося.

Большевицьке звідомлення з 1 мая ц. р.

На цілім західнім фронті тревають дальше завзяті бої. Польські війська від Мозира розпочали наступ здовж Припяті, перейшли через Тетерев і зблизилися на 60 верст до серця української радянської республики — Київа. На залізничім шляху Коростень-Київ отворив неприятель огонь під Бухтіївкою. По завзятих боях на цілім шляху впали в руки ворога залізничі матеріями. На схід від Коростеня відперли ми ворожі наступи. В цих боях поляг шеф одного з совітських полків. На схід від Козятина ведуться завзяті бої. Перед відступом зі Жмеринки телєґрафісти знишили стадійні уладження, аби неприятель не міг ними користуватися. Під Липівцем і Брацлавом червоні війська ставлять опір. Під Дичівкою і Ямполем сутички з передніми польськими сторожами.

Вістка про заняття Київа польськими військами — неправдива.

Деякі варшавські, а за ними і львівські денники помістили були вістку, що польські війська вже дня 30 квітня зайняли Київ. Як показується, ця вістка неправдива. Її пустила варшавська ендецька т. зв. "Двуґрошуфка", аби — по думці инших денників — ослабити вражіння факту, що має статися в найблищих днях.

Польські часописи доносять з Букарешту, що польські війська дійшли до Василькова, віддаленого на 35 верст від Київа.

Червона армія мала вже покинути Київ. Також усі большевицькі власти і уряди мали перенестися до Харкова. Перед відворотом вивезли большевики з Київа багато цінних предметів.

Громадська думка