Польсько-український "договір" буде підписаний.
Наш варшавський кореспондент доносить: Дня 20. ц. м. вернув з Камянця мін. А. Лівицький і привіз з собою згоду Української Національної Ради в Камянці на дальше ведення переговорів з польським урядом та підписання польсько-українського договору. Плятформа, на котрій ведуться переговори, зглядно польські умови загально відомі. Поправка малаб наступити тільки що до границь. На основі "значних уступок" в користь Українців, про котрі говорив представникам П.П.С. польський премієр Скульскі, границя між Польщею й Українською Народньою Республикою має йти від Дністра річкою Збручем, а опісля Стиром. Не виключене, що Поляки ще поступляться, а тоді з українських земель відійшлиб до Польщі: Галичина, Холмщина, Підляше і два волинські повіти (Володимир і Ковель).
Про причини, які спонукали Українську Національну Раду дати свою згоду на цей "договір", — тепер не буду говорити. Зазначу тільки, що соц. революціонери, найбільша партія Наддніпрянщини здержалися від заяви в цій справі. Вони стоять на становищі, що раз соц.-демократи окупували уряд і ведуть свою політику, то на їх виключно відповідальности полягатиме й вислід тієї політики. Соц. революціонери не піддержують теперішнього уряду У.Н.Р. і лишають собі вільну руку що до дальшого розвитку подій. Числячись з теперішньою ситуацією і настроями, не улягає сумніву, що в цих днях буде підписаний польсько-український "договір".
Плєбісцит у Прусії.
"Vorwärts" доносить, що народне голосовання у Східній і Західній Прусії має відбутися дня 27 червня.
Умова з совітським урядом.
Ава доносить з Копенгаґи: Француські і бельґійські делєґати підписали умову з Літвіновим в справі виміни воєнних полонених.
Поїздка Анґлійців до совітської Росії.
З Льондону доносять, що комісія анґлійської робітничої партії, котра мала вже відїхати до Росії в ціли провірення тамошніх відносин має відїхати щойно по скінченню конференції в Сан Ремо.
Ратифікація мирового договору з Австрією і Болгарією.
Анґлійська палата громад прийняла 156 голосами проти 26 закон про ратифікацію мирового договору з Австрією і Болгарією.
Турецьке питання.
"Chicago Tribune" доносить, що по думці Вільсона султан має остатися в Константинополі, а Туреччина має бути незалежною державою під протекторатом Ліґи Народів.
Юденіч в Копенгаґені.
З Копенгаґену доносять, що прибув там ґен. Юденіч. Він взяв участь в нараді, яка відбулася в королівській палаті в присутности цариці вдови Марії Фйодоровни.
Розоруження Німеччини.
Ліон. Радіо. Комісія для заграничних справ палати депутованих під проводом Барту приняла таку резолюцію: Палата в інтересі загального мира і уложення відносин між усіма народами, рішила довести до ціли розоруження Німеччини і взиває правительства, щоби домагалися точного і справжнього виконання клявзуль договору, що відноситься до розоруження Німеччини.
Німецькі ноти.
Ліон. Радіо. В секретаріяті мирової конференції зложили делєґати Німеччини 3 ноти, які мається предложити Найв. Раді в Ст. Ремо. Перша в них містить відповідь на жаданнє міжсоюзної комісії в Берліні розвязання краєвої оборони, друга відноситься до числа німецьких військ у військовій стрефі і містить просьбу усталення його скількости, а третя відноситься до "Рейхсверу" і домагається збільшення його до 200.000 люда. Просьбу цю оправдує Німеччина конечністю вдержання порядку і неможливістю розоруження армії. "Лє Журналь д’ Деба" каже, що Німеччина вживає всяких способів, щоби недодержати услівій мира.
В побоюванню нової революції в Німеччині.
Ліон. Радіо. Текст ноти, яку вручили посли союзних держав німецькому віцесекретареви загр. справ, звучить: З огляду на поголоски, що кружляють останніми часами про можливість нового військового перевороту, правительства бельґійське, француське, Великої Британії й Італії, противні всякій протидемократичній акції, уповажнили своїх повновласників зложити заяву міністрови загр. справ, що згадані правительства ніяк не могли би толєрувати німецького правительства, котре не було би готове виконати льояльно мировий договір і що кожда віднова революційних рухів і нарушення спокою, не принесло би ніякого иншого висліду, як лишень припізнення економічної відбудови й заосмотрення в харчі Німеччину, що союзні держави свого часу обіцяли.
Поворот Клємансо.
Ліон. Радіо. Клємансо вернув у середу з Єгипту в знаменитім здоровлю до Парижа.
Громадська думка
24.04.1920