◦ ◦ ◦ ◦

Кольонізація Східної Галичини. Польське "Towarzystwo Agrarno-Osadnicze" у Львові (ул. Галицька 21) розпочало на великі розміри кольонізацію Східної Галичини спроваджуваними з заходу Мазурами. Вербункове бюро міститься в Кракові (ул. Чиста 6). Те товариство оповіщує знову конкурс на пятьох асистентів землемірів і всіляких урядників, яким знаменито платить. Є се одна з численних польських інституцій, які займаються кольонізацією, як Związek Ziemian перемінений на акційний Bank Związku Ziemian, Bank dla kresów, Bank kredytowy ziemski у Львові (Wydział parcelacyjny) і т. д. Всі дотичні інституції розвели широку аґітацію в Західній Галичині за кольонізацією Східної Галичини і розпочали дуже інтензивну і систематичну парцеляцію двірських обшарів у Східній Галичині між Мазурів.

В сокальськім повіті парцелюється між иншим маєтність Свитезів (дідич Обертиньскі) між Мазурів з під Бохні. Під Угновсм парцелюється між иншим маєтність Корчмин, Щевиця і Хлівчани. Під Бродами Ражнів, під Золочевом Риків, а коло Підгаєць, Шумляни, Голєндри, Сільце і т. д. В пов. Рогатинськім Липицю долішню, Чесники, Мартинів, Тенетники, Фірлеїв.

Останнє число "Przewodnika kółek rolniczych" подає зазив "Tow. agrarno-osadniczo-гo" у Львові до польських хлопів, щоби взяли участь в парцеляції маєтности Доброводи, пов. Скалат 1000 морґів поля, 200 м. ліса), маєтку Озеряни, пов. Бучач (600 морґів рілі, 100 м. ліса), Підгайці-Золотники (1500 морґів) — всі три села власність п. Серватовского і маєтку Глинна, пов. Зборів, (400 м. рілі, 300 м. лук, пасовиск і огородів і 100 м. ліса).

Towarzystwo zagród dla inwalidów polskich (пів офіціяльне) одержало від всяких поміщиків у Східній Галичині 2.000 морґів для створення кольоній для польських інвалідів. А саме Стефан ґр. Бадені з Коропця дав 100 морґів, Феліція ґр. Скарбкова 1000 морґів (під Рудками) для "obrońców Lwowa", — Тадеушовє Цєньскі 300 м. під Залізцями, єнералова Галлєрова 100 м., ґр. Ожаровска 100 м., князь Казимир Любомірскі 100 м., родина Городиньских 100 морґів в рогатинськім повіті, Віктор Раціборовскі 100 м., гр. Чацкі 100 морґів. Spółka "Podole" у Камянці подільському (!), яка міститься в домі готелю "Бель-ві" в Камянці оповішує також, що переводить парцеляції ґрунтів.

Річні загальні збори Ставропіґійського Інституту у Львові відбулися в Томину неділю. По звіті з діяльности уступаючої старшини та по рахунковому звіті й уділенню абсолюторії уступаючій старшині, наступили вибори, з таким вислідом: Сеніорат: Сеніор: д-р Федак Степан, І. заступник сеніора: Січинський Юліян, IІ. заступник сеніора: Барвінський Олександер. Члени старшини: Д-р Брик Іван, д-р Бережницький Іван, Громницький Сидір, Денис Михайло, Зубик Роман, Пиндюк Йосафат, Cocновський Роман, Стефанович Ярослав, д-р Студинський Кирило, Федів Степан, Чайківський Роман, Яценьо Михайло. Контрольна Комісія: Пащак Онуфрій, Саєвич Омелян, Корінець Денис. — Збори приняли цих нових членів: Гладишовський Антін, Сельський Евген, д-р Левицький Володимир, Гофрик Іван, Децикевич Володимир, д-р Брик Іван, Кoлeca Філярет, Федів Степан, Кахникевич Кирило, Стефанович Ярослав, Барвінський Роман, д-р Маковський Василь, Штогрин Володимир, Денис Михайло, д-р Паньчишин Маріян, Пащак Онуфрій, Герасимович Сильвестер, Стефанович Юліян, д-р Витвицький Степан, д-р Перфецький Роман, Марковський Іван, Стоцький Михайло, Вовк Іван, Кузик С., Дицьо Юрій, Вертипорох Іван, Полянський Степан, Галібей Михайло, Гавалко Михайло, Козачок Василь, Глинчак Іван, Ярко Михайло.

Осторога. З кількох сторін доходять до нас чутки, що по селах львівського повіту снується таємничо якесь індивідуум, яке особливо заходить до священиків і покликуючися на особу львівського декана о. Куницького зраджує їм ріжні політичні "тайни" і "новини". Нема сумніву, що є се провокатор, тому звертаємо увагу всіх людей на селах, щоби його відповідно й принимали в своїй хаті.

У вязниці суду D.О.G. Дня 3. квітня 1920. арештовано в Ожидові Федора Заяця, четаря української армії і нар. учителя. Закидують йому між иншим, що спалив військові бараки в Ожидові підчас першого відвороту українських військ в 1919 р. Дня 8. квітня відставлено його до вязниці суду D.О.G. у Львові. Профос Альбіновскі, коли довідався, що арештований був українським старшиною, замкнув його 9. IV. в кімнаті, де передержували всяке шумовиння, яким командував Домбровольскі, знаний там "Лєсько". В тюрмі Заяця цілковито ограбили, а відтак, коли арештований відказався від участи в грі у т. зв. "дупака", накинули на нього коц і двома наворотами побили до безпамяти. Коли побитий 10. IV. зголосився хорим і справа почала бути голоснійшою, щоби її затушувати, відставлено його чим скорже, як "цивіля" до окружного карного суду у Львові. Тепер Заяць Федір є тяжко хорий.

Ожидівська жандармерія. Жандармерія в Ожидові дуже ревно опікується Українцями. На пр. у Василя Гринчишина, залізничного стражника переводить майже що тижня ревізію, забирає полотно домового виробу, ношене уже одіння, заказує світити в вечер в хаті, підглядає через вікна вечерами, взагалі мучить родину В. Гринчищина усякими способами. Коли жандармерія розвідала, що Гринчишин хоче внести скаргу за забрані йому річи, звернула їх перед 2. тижнями. Подаємо се до відома дотичних властей.

В справі відносин в Стшалковій. Дістаємо слідуюче письмо з прошенням о поміщення: Самаританська Секція У.Г.К. одержала з табору полонених в Стшалковій письмо з підписами чотирох українських старшин з прошенням о оголошення цего в "Новій Раді", а тому що "Нова Рада" не виходить, просимо о поміщення в Вашій Хвальній часописи слідуючого спростовання:

В ч. 38. з дня 19.II.1920. "Нової Ради" була поміщена допись про відносини в шпитали в Стрілкові, де згадується, що денно умирає 300 людей і що померші лежать непохоронені, а табор замкнений. Що до числа 300, вже сама редакція була в сумніві, а певно і автор дописі тільки через помилку дописав одно зеро за много, але до числа 30 також ніколи не доходило. Що до замкнення табору, то під тим належить розуміти кварантану, котру заряджують у відділах, де появляється случай тифу. Муситься піднести, що від часу обняття команди табору полк. Кевнарским, а шпиталя капіт. Др Мановским, відносини загально в таборі поправились. Стрілково 9.10.1920. Др Гриць Семчишин пор., Іван Рогошевський пор. Др Філяс лік. шпит., Ом. Мороз четар.

Громадська думка