Наші вязні.

Делєґація Українського Горожанського Комітету у Львові, в особах п. Марії Голубцівної і п. Аркадія Малецького удалася 28. ц. м. до п. президента окружнього карного суду у Львові з прозьбою, аби для уможливлення достави харчів особам, що находяться в арештах цього суду, як не менше провірення потреби оборони перед судом — президія подала число увязнених осіб та для провірення запотрібування на місці дозволила в асистенції покликаних орґанів власти на візію вязничих кель. П. президент заявив, що з процедуральних зглядів зіткнення з вязненими особами не є допустиме та що лише в окремих случаях можливе є воно, але тільки за дозволом властивого слідчого судді. Подання скількости вязнених Українців на думку п. президента являлося также неосягаємим з огляду на це, що в реєстрах вязнів не унаглядняється народности.

 

Всежтаки на домагання делєґації, аби дозволено на роздачу святочних дарів та в тій ціли подано число вязнів, обіцяв п. президент зарядити провірення скількости увязнених Українців та подати в найблищім часі делєґації бажане число.

 

В середу 31. марта удалися п. Голубцівна і п. Малецький до начальника полевого суду команди етапового округа (Д.О.Е.) вп. майора Червіньского з тими самими домаганнями, що до арештів цього суду. Пан Червіньский стрінув домагання делєґації з признання гідним зрозуміннєм та ввічливістю. Дозволив комітетови на доставлювання харчу два рази в тижні (четвер і неділю), а надто згодився, щоби делєґація оглянула келії і в'язниці та проварила запотрібування на місци. Проте в асистенції п. пор. Рісля удалися делєґати до арештів суду, що містяться при вул. Казимирівській в т. зв. Бриґідках та переходячи всі келії, в котрих находяться Українці сконстатувала, що до стану здоровля вязнів не можна піднести поважних замітів. Вязні підносили лише бажання більшої скількости харчу та заосмотрення в літню одіж.

 

Дальше сконстатовано, що загалом в цім арешті находиться 51 Українців з чого дуже малий процент є вже засуджених.

 

З поміж засуджених один тільки відсиджує кару 3-літню, а иншим первістні кари від трьох літ в гору обнижено вже до 1 року, а навіть 6 місяців.

 

Звиж 20 арештантів, яких назвиська позволено делєґації списати, просили о придбання їм правного оборонця. Цею справою зайнялася вже комісія оборони при Правній Пораді Українського Горожанського Комітету.

 

Громадська думка

 

03.04.1920

До теми