В половині ц. м. перед судом в Москві стануть: голова КП(б)У Петровський, заступник голови совнаркому СССР Косіор, ґен. секретар КП(б)У Чубар і голова компартії Білоруси Волков та 64-ох видних достойників української та білоруської компартії. Їм закидають, що вони намагалися відірвати Україну та Білорусь від СССР при підтримці одної посторонньої держави.
ЯК ВОРОГИ НАРОДУ РОЗБИВАЮТЬ КП(б)У.
З нагоди XIV. зїзду комуністичної партії большевиків України помістив Бурмистенко у "Правді“ з 19. VI. ц. р. велику статтю, що є справжнім актом обвинувачення проти КП(б)У. В статті між іншим пишеться: „У минулих 4—5 місяцях по цілій Україні вибрано 15.902 секретарів парткомів і парторґів. З них 3.646 вибрано вперше і 12.256 вибрано знову. На Україні вибрано 19.957 членів партійних комітетів, з них вибрано вперше 6.508, себто 32%, решту вибрано вдруге". Отже майже третину цілого партійного складу на Україні зліквідовано в той спосіб лише за останніх місяців. Подробиці подає сам Бурмистенко: „Шкідництво в партійній роботі йшло незвичайно справно й хитро. Вороги, що дісталися до проводу, робили все, шоб розвалити партійний актив, сіяли зайві підозріння в лавах комуністів, ширили непослух в партійних орґанізаціях. Головні змагання ворогів були звернені на те, щоб знищити кадри порядних большевиків. Вороги народу К. і О., що перебували на керівних становищах у партійних орґанізаціях, зазначили у своїх зізнаннях таке: „Ми намагалися виключити можливо багато членів з партії, навіть таких, кого не було за що виключати, щоб збільшити скількість невдоволених, тим самим наших співробітників. Порядних людей, що противились цій злочинній діяльності, виключували негайно з партії, а на їх місце приймали троцькистів і буржуазних націоналістів“. Вороги містили своїх людей на відповідні пости і тим дискредитували порядних комуністів. Один з ворогів, що дістався на чільне становище, зізнав, що він викликав невдоволення комуністів не посилаючи їх на роботу. А коли й посилав, то на таку, де вони мусіли перепасти, бо вона не відповідала їхній спромозі. Розбиття партійного апарату було вислідом підкопної діяльности ворогів народу. Ворог народу М., що дістався до одного з обкомів України, зізнав таке: „За 5—6 днів я розігнав апарат обкому, звільнив з роботи майже всіх керманичів секцій, нагнав 12—15 інструкторів, і навіть технічний апарат обкому. Все це я робив ніби для вичищення обкому від людей, що втратили політичну чуйність. Те ж саме зробив я і з горкомом та райкомом. В короткім часі я звільнив 15 секретарів, проти яких не було ніякого матеріялу, який міг би їх обтяжити. Учасників нашої контрреволюційної орґанізації я переводив на нижчі посади, щоб урятувати їх від провалення..." Ворог народу Єгоров зізнався: «Я нарочно не виконував січневих постанов ЦК ВКП(б), наслідком чого в Києві не видано партійних білетів 500 особам, яких повернено до партії. В Старобільській окрузі на однім засіданні полагоджено 134 заяви про приняття до партії. Потім виявилося, що між принятими було багато сумнівних осіб... Вороги нарочно проволікали прийняття до партії. Один з них П. утворив 6 до 8 інстанцій для приняття до партії. В одеській области прохання лежали звичайно пів року, а часом і по півтора року. При перевірці справ донецького обкому виявилося, що ворог народу, який сидів там, заховав від ЦК КП(б)У 2000 апеляцій виключених з партії. В Житомирі працював ворог народу Юсов, який за 2 години розглянув 300 апеляцій і значну частину їх відіслав до архіву. Колишній керманич київського обкому Фролов витворював нарочно лад, при якім апеляційні справи розтягалося. Тимчасом зроблено для ліквідації шкідництва в партійній роботі на Україні дуже мало. Досі ще 15.000 осіб, яким привернено їхні партійні права, не видано ще партійних білєтів. В партійних орґанізаціях України було в останньому часі 3,825 випадків втрати партійних документів..."
ПІДРУЧНИК ІСТОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ НАРОДІВ С.С.С.Р.
Минулого року „ущасливлено" совітських школярів трьохтисячелітньою історією совітських народів. Цього року дістануть вони підручник історії письменства цих народів. До "бригади" авторів належать Гуковскій, Димшіц, Єфімов, Западов, Корихалов, Мануілов, Аксенов і Соболєв. Чужим націям СССР дозволено посилати до неї бриґади дорадників у справах національних меншинств. Завданням підручника є показати впливи новітньої московської літератури, „найбільш передової і міцної" на письменства інших совітських народів... Як бачимо, цей новий загально-совітський підручник є одним зі засобів московщення чужонаціональних школярів.
(Офінор).
03.07.1938