◦ ◦ ◦ ◦

Зі світа.

 

Росія переговорює з Німеччиною. Російське правительство запропонувало Німеччині навязання правильних дипльоматичних і торговельних взаємин. Сі пропозиції німецьке правительство має прослідити і опублікувати в найблизшому часі.

 

Спорожнення Угорщини з румунських військ. Румунські війська покинуть лінію Тиси дня 24. с. м. Справа опорожнення Угорщини з румунських військ викликала розлім у румунськім кабінеті. Міністер війни і міністер торговлі уступив. Більшість міністрів заявила ся за скорим опорожненням, а мілітаристи спротивили ся сему.

 

Польсько-румунська границя отворена. Gazeta Poranna доносить: Після відомостей з Букарешту, румунське правительство позволило отворити польсько-румунську границю, яку свого часу замкнено зза небезпеки недуг із Польщі.

 

Переговори Словаків із Угорщиною й Польщею. Ceske Slovo доносить, що відомий словацький провідник д-р Єглічка перебував недавно в Відні, де 9 с. м. заключив із Угорщиною умову, після якої Словаччина має остати при Угорщині й одержати повну автономію. У справі приналежности Спіша й Орави виїхав д-р Єглічка до Варшави, щоб там переговорювати з Поляками.

 

Мирові умови Туреччини. Сoriere della Sera подає отсі подробиці мирових умов Туреччині: Фінансові рішення можливі до приняття. У західній і південній Анатолії турецькі власти й рада представників великих держав наглядатимуть над переведенням мирових рішень. Коаліційні держави заберуть свої війська з сих просторів, при чому входить для Італії околиця Смирни, для Франції Кілікія. Італія й Франція матимуть запевнений сильний вплив під господарським оглядом. Вірменія буде утворена в значно менших розмірах, як сего домагають ся її представники. Дарданелі й Босфор будуть під міжнародною владою, а Палестина під анґлійським мандатом.

 

Знесення примусової воєнної служби в Анґлії. На засіданні анґлійської палати громад 23. с. м. заявив представник правительства, що дня 31. марта наступить в Анґлії ліквідація воєнної бранкової системи, а в дни 1. мая кождий анґлійський жовнір мати-ме право звільнити ся зі служби в рядах армії.

 

Совіти в Ґенуї. В фабриках Ансольдо в Ґенуї потворили ся, як доносять анґлійські часописи, совіти. Прийшло до бійки з військом. Було багато ранених і убитих.

 

Військова революція в Ковні. Після донесень польських часописей вибухла в Ковні, тимчасовій столиці литовської републики, революції литовських військ на большевицькім тлі. Революція має звертати ся проти Тариби.

 

Швайцарці за признанням держав, що повстали на землях б. російської імперії. 11. лютого відбуло ся в Женеві віче в справі признання независимости держав на землях колишньої російської імперії. Віче скликав швайцарський комітет, в якого склад входив м. и. президент Швайцарської Великої Ради Боля Пікте. Реферат в сій справі мав публіцист Ніколя Ґе (Goy). Резолюцію в справі признання нових держав ухвалено одноголосно.

 

Страйк залізничників у Франції. Комітет фахового союза париських залізничників рішив сьогодні перед полуднем здержати працю. Залізниче товариство Париж-Ліон-Середземне Море доносить, що особовий й товаровий рух уже здержаний, однак експресові поїзди ще відійшли.

 

Асквіт членом палати громад. Із Лондону доносять. При виборах до палати громад в Пейслєй вибрано премієра Асквіта 14.595 голосами; робітничий кандидат дістав 11.840, уніоністичний 3.778.

 

Новий кабінет Денікіна. "Daily Telegraf" доносить з Нового Ійська, що Денікін утворив новий демократичний кабінет, на якого чолі станув б. президент зібрання донських козаків Мєльніков.

 

Большевицьке мирове предложення. Правительство совітів вислало ноту з мировим предложенням до Зєдинених Держав, Япанії та Румунії, в якій вказує на користи, що вийдуть з мирного стану.

 

Найвисша рада супроти Росії. З Лондону доносять: Найвисша рада рішила на своїм останнім засіданню таке: Коаліційні держави не хотять брати на себе ніякої відвічальности і домагати ся від окраїнних держав, щоби вели дальше війну проти совітської Росії. Рівнож не можуть дораджувати окраїнним державам аґресивної політики супроти Росії. З другого боку однак бажають прийти з помічю окраїнним державам під кождим зглядом, коли совітська република заатакує їх в нутрі їх первісних границь. Коаліційні держави не можуть увійти в дипльоматичні взаємини з совітською Росією, доки тревають большевицькі жорстокости і доки московське правительство не примінить ся в своїм поступованню і дипльоматичних урядженнях до уряджень культурних держав. Торговлю між Росією і рештою Европи будеть ся по силам попирати, але без рівночасного злагодження політичного становища. Найвисша рада заявила ся врешті за утворенням слідчої комісії, котру маєть ся вислати до Росії для пороблення студій під доглядом Ліґи народів.

Найвисша рада поручила Лідзі народів відновити торговельні зносини з Росією. Для приготовання тих зносин мають бути визначені спеціяльні Комісії.

Отся ухвала найвисшої ради викликала в французькій пресі нагальну кампанію проти Мілєрана. Доносять, що Мілєран потерпiв на конференції пораження, а так звана заборона піднимати дипльоматичні взаємини з Росією се тільки не вистарчаюча концесія для Франції.

 

Большевики розпочали офензиву проти Польщі? З Лондону доносять, що большевики мали розпочати приготовувану вже з давна офензиву проти Польщі. Місцями ведуть ся незвичайно завзяті бої. Як досі, всі большевицькі наступи мали польські війська відперти.

 

Нова Рада

28.02.1920

До теми