Ріжні вісти.
Литовці проти Поляків. "Dziennik białostocki" доносить, що Литовці перейшли в однім місци демаркаційну лінію і заарештували двох польських діячів, делєґатів до варшавського сойму, яких вивезли до Ковна і замкнули в тюрмі.
Асквіт про мир на Сході. Провідник незалежних лібералів, бувший премієр Асквіт в кандидацькій промові сказав: Належить привернути цілковито і без обмежень торговельні зносини з Росією. Належить приневолити Польщу і балтійські держави, щоби пішли за приміром Естонії і заключили мир з Росією. Аліянти повинні зробити те саме, бо ні їх фінансові засоби, ні настрої серед їх людности не оправдують інтервенції В Росії.
Французи будують нові укріплення. Француське правительство предложило Палаті послів проєкт, який домагається кредиту на скріплення твердині в Верден. Знищені форти мають бути відбудовані. Кромі сього має бути збудована значна скількість фортів по усім правилам новочасної воєнної техніки на основі досвіду з останньої війни. Проєкт домагається також скріплення твердинь Туль, Бельфор, Мец і Штрасбурґ.
Вільсон нервово хорий. З Вашінґтону доносять, що минулої ночі покликано до Білого Дому спеціялістів нервових недуг, які твердять, що мозок Вільсона є постійно атакований паралітичним шоком, якому Вільсон передтим був уляг.
Сам голоситься. Провідник баварських соціялістів більшости Ауер, якого видачі зажадала була антанта, заявив, що коли тільки подужає, віддасться в руки антанти. Він почуває себе невинним, бо як жовняр виконував тільки прикази своїх начальних властей.
Швайцарія в Лізі Народів. З Берна доносять, що союзна Рада на засіданню дня 17 ц. м. приняла однодушно проєкт додаткового відручного письма в справі приступлення Швайцарії до Ліґи Народів.
Німецько-большевицькі переговори. З Гельсінґфорсу доносять, що між большевиками і Німеччиною ведуться неофіціяльні переговори в справі заключення перемиря. Німеччина, має дуже прихильно відноситися до большевиків і готова підпомогти їх фаховими робітниками.
Туреччина на операційному столі. На пятому засіданню лондонської конференції обговорювано справу малих републик, які мають повстати на теріторії давньої Туреччини. Венізельос домагався оконечного прилучення Тракії і Смирни до Греції. Азійська Туреччина остане мабуть під суверенністю великої Туреччини. Париські часописи доносять, що Константинополь остане при Туреччині, тільки буде установлена контроля над морськими проливами.
З польського сойму. На останньому засіданню сойму ухвалено внесок про примусове викупно всіх рільних продуктів навіть в таких господарствах, які мають менше чим 40 морґів. Ухвалено також внесок в справі урухомлення тютюневого промислу в Галичині.
Наради в справі Австрії. Париж. Б.К. Комісія для заграничних справ палати депутованих радила над мировим договором. Дискусію ведено над такими справами: Чи Австрія здібна до самостійного державного життя, а коли ні, то до котрої держави згл. до котрої ґрупи держав мається її прилучити. Чи можлива злука Австрії з Чехословаччиною і Югославією, чи Австрія порозуміється з Італією, чи притягне її до себе Німеччина, а коли мала би получитися з Німеччиною, чи можна числитися з її приступленнєм до німецької держави, чи теж до котроїсь із католицьких держав полуднево-німецьких, а передовсім до Баварії.
Поступи большевиків на півночи. Льондон. (Райтер). Большевицькі операції в півн. Росії прибирають занепокоючий оборот. Червоні війська обсадили лінію Онеги — залізниці до Волоґди. Один з полків збунтувався, убив свого коменданта, також більшу часть офіцирів, а 500 жовнірів перейшло до большевиків. Провізоричне північно-російське правительство подалося до димісії і передало власть ґен. Мілєрови.
Стан облоги в басейні Саари. Льондон. (К. Б.) Як доносять з Амстердаму, оголосив ґен. Вірбель наслідком останніх заворушень стан облоги в басейні Саари.
Чехи проти плєбісциту на Словаччині. Відень. "Дер нає Taґ" доносить з Праги, що міністер загр. справ Бенеш у відповіди на інтерпеляцію Словаків в справі домагання Угорщини переведення плєбісциту на Словаччині заявив, що не може згодитися на плєбісцит. Міністер має в руці докази, які потверджують, що Мадяри орґанізують словацьких лєґіоністів проти Словаччини і що за відомом міністра війни Фрідріха висилається до Словаччини большевиків, тих самих большевиків, котрих у Будапешті вішають. Коаліція добре знає про це. Чехи готові заключити з Угорщиною договір і жити з ними в спокою, — але твердження, що в Словаччині жиє міліон Мадярів, на думку міністра, неправдиве.
Громадська думка
22.02.1920