Wolni z wolnymi, równi z równymi.

 

Сю фразу любить так часто повторювати польська преса, бажаючи закрити дійсні свої наміри супроти українського народу, висуваючих отсей мирний "шильд" — вільні з вільними, рівні з рівними. Сей клич польських творців городельської унії (1413) мав означати суспільну рівність обох шляхотських станів польської і литовсько-руської держави. Та кажемо — лиш держави а на польської і литовсько-руської шляхти — отже народу в дійснім слова значінню в середновічу. Бо той самий городельський акт говорив рівночасно, що услівєм, щоби стати "równym" є — бути католиком римського обряду. Отже лиш ся шляхта була вільна і лиш з сею братали ся Поляки, як "wolni z wolnymi, równi z równymi", хто покинув православну віру а став католиком, що в сучасній мові значило те саме, що перейти у ряди національно польської шляхти — народу. В такий спосіб шляхта Польщі і литовсько-руської держави, ставала в собою вповні рівною. Кому була ся рівність забезпечена ясно; лиш неофіти польського католицизму діставали ся у ряди вільних і рівних — раду короля — ставали повноправними членами шляхоцького люду.

 

Такі ремінісценцї з історії польсько-українських взаємин насувають ся українському громадянинови читаючому сю фразу, а дійсність — нинішна дійсність потверджує, що історія повтаряєть ся. Тим, що не знають історії видаєть ся та фраза гіркою іронією а се не іронія а щира праця — сe тенденція нащадків зреалізувати се, що не веліли зробити предки.

 

Та суспільний розвій перейшов вже цілу еволюцію від IV. віку до нині; сю еволюцію перейшли і нації, а історія повинна стати для них учителькою. Український народ остав і жиє і в XX в. має знов розвязати справу свого сусідського співжиття на заході. Засада — "wolni z wolnymi, równi z równymi" — по такій рецепті переводжена лиш поглубила пропасть між Польщею й Україною. Заходить потреба перевести її ревізію на основі Права Нації — рівна нація з рівною, вільна з вільною. Вільна українська держава з вільною польською, рівний український народ з рівним польським. Гроза зi сходу повинна вже раз опамятати незрячих, що жиємо у XX а не XV або хочби XVII в. Що лиш етноґрафічні границі, лиш синьожовті і білочервоні граничні стовпи над Сяном є щирим зреалізованням засади — "wolni z wоlnymi, równi z równymi" в інтересі обох інтересованих сторін.

 

Нова Рада

21.02.1920

До теми