Сегорічна зима

буде записана в метеорольоґічних річниках Европи яко незвичайно остра.

Заграничні часописи доносять о великих нещастях, які навістили населенє західної Европи з причини морозів. В многих містах вода замерзла в водопроводах і в наслїдок того численні фабрики мусїли застановити роботу і торговельний рух зменшив ся незвичайно.

Пристани Гданьска, Королївця, Клайпеди цїлком покриті ледом. Мореплавство на північнім побережи Европи цїлковито спинене, а маси ледів загороджують кораблям дорогу через Катеґат.

В середній Европі панують безнастанні снїжні бурі, що в многих околицях здержали правильний рух поїздів. Дуже тяжке положенє населеня в північній і середній Италії, де люде не привикли до таких сильних морозів, які там тепер панують.

З Риму доносять, що мешканцїв міст обгортає розпука, бо не мають нїякої захорони перед зимном. Люде мерзнуть днем і ночію в своїх мешканях. В самій римскій провінції множество осад і сїл засипали такі великі снїги, що мешканцї позбавлені комунікації. В деяких селах люде зїли всї припаси кукурузи і терплять голод. Италійске правительство займає ся зорґанізованєм помочи, але нужда прибрала надто великі розміри, щоби їй легко було зарадити. В Римі пересвідчені, що єсли морози будуть тревати довшій час, то люде стануть мерти з голоду. В наслїдок економічної крізи остає тисячі робітників без занятя і для тих бідолах морози становлять повне нещастє. Дневники доносять безнастанно о великій нуждї, яка панує з причини тяжкої зими між біднїйшою верствою в Италії, Франції, Нїмеччинї і Австрії, але всї ті донесеня уступають перед страшною картиною нужди в Лондонї. В Анґлії морози такі сильні, що люде буквально мруть від студени. Вода і ґаз мерзнуть в рурах. Фабрики стоять без дїла, а множество poбітників без працї не має нїяких средств до житя. З усїх сторін доходять вісти о самоубійствах за-для недостачі.

В Данії не памятають таких великих морозів, як сего року. Богато міст просто відтятих від світа з причини перерваної комунікації. На полях верства снїгу доходить до грубини чотирох метрів.

У Франції замерзла під Парижем Секвана дня 10 с. м. Послїдний раз замерзла она була на короткій час 1891 року. Велика студїнь наробила значні шкоди в парижскім Jardin de Plantes, бо значне часло цїнних і рідких звірят поздихало, а між нили оден з Кохівхіни, антільопи а ин. Морози викликали ще инше явище именно живійшу дїяльність одинокого вулькана, якій має Франція і про истнованє котрого мало хто знає. Се гора Монте, 130 метрів висока, положена між Деказвійль і Крантак в департаментї Авейрон. Після оповідань мешканцїв було там перше 18 кратерів, котрі по части получили ся в один, по части вигасли. В часї морозних вітрів дїяльність кратера значно більша і тепер гора викидає густі клуби темного диму.

Як видко з наведених донесень, то сегорічна зима дала ся в знаки прочій Европі ще більше як нам в Галичинї, привиклим впрочім до всякої нужди.

Дѣло