◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

"Міщаньска Бесїда в Стрию" устроює в суботу дня 9 н. ст. лютого 1895 в льокали під Чорним Орлом, ринок, другій вечерок з танцями. Початок о годинї 8-ій вечером. Вступ (тілько за запросинами): 50 кр. для членів товариства "Міщаньска Бесїда", 70 кр. для нечленів. Стрій звичайний, святочний.

В справі еміґраційного руху. Польскі ґазети доносять, що за почином кн. Павла Сапіги і посла Вельовейского оснував ся комітет опіки над еміґрацією селян, котрий, инавґуруючи акцію розширеня истнуючого вже в Австрії "Товариства св. Рафаїла для oпіки над еміґрацією", поробив рівночасно заходи для придбаня безпосередного впливу на селян тих повітів, що навіщені еміґраційною горячкою. До комітету війшли: Ґр Фр. Потулицкій, презес повітової ради в Перемишлянах, яко предсїдатель, пос. Єнджейович, яко містопредсїдатель, кс. каноник Ленкевич, кн. Павло Сапіга, проф. Тад. Пилат, проф. Туліє, проф. Олеарскій і Юл. Топольницкій, вкінци яко делєґат до центральної управи тов. св. Рафаїла у Відни пос. Вєльовєйскій.

Одноґульденові ноти. Презідіяльне бюро дирекції скарбу звертає на ново увагу публики, що одноґульденові ноти, осмотрені датою 1 липня 1888 будуть мати правний курс аж до 31 грудня 1895 р. т. є. що до того речпнця полишать ся ті державні білєти в приватнім обізї. Каси і уряди будуть приймати ті білєти при вплатах до 30 червня 1896 р. включно. Від 1 липня 1896 до включно 31 грудня 1899 буде можна ті державні білєти лише в касах виміни а в центральній касї державній у Відни виміняти, а з днем 31 грудня 1899 утратять ті державні білєти грошеву вартість і перестане обовязок держави до виміни тих білєтів.

Віче робітників відбуло ся передвчера в сали дому товариства "Ґвязда". В зборах взяло участь звиж 400 осіб. Проводив зборам шевскій челядник Козакевич. На дневнім порядку була поставлена справа виборчої реформи до сойму і до ради міскої. По довшій дискусії приймили збори резолюцію, домагаючу ся, щоби правительство вплинуло на переведенє реформи виборчої ординації. По замкненю зборів сторонники права загального голосованя пійшли улицями Личаківскою і Галицкою до ринку, де перед ратушом піднесли оклик в честь загального голосованя, по чім розійшли ся домів.

Ревізія і арештованє. З Фриштака доносять, що в Пшибівцї, ясельского повіта, зробили дня 30 н. ст. сїчня два жандарми з Фриштака ревізію у господаря Доминика Пенкося, звістного дописувателя до польских народних часописей і референта на горлицкім вічи, а відтак не подаючи нїяких причин арештували єго і відставили до Фриштака.

Справа будови польского театру у Львові. В часї вчерашного соймового засїданя відбуло ся засїданє буджетової комісії, на котрім на внесенє ґр. Стан. Баденього ухвалено признати громадї міста Львова позичку на будову нового театру. Комісія змодифікувала внесеня краєвого видїлу в тім напрямі, що край дає титулом субвенції третю часть коштів будови, однако найвисше 300.000 зр. Крім того ухвалила комісія, щоби субвенція була признана під услівєм, що будова театру буде розпочата в 1896 роцї.

О обиду маєстату відбував ся при замкнених дверях процес перед львівским карним судом. Прокуратор обжаловує Бурду, Стесловича і Зіхля, робітників, що перед приїздом цїсаря в осени м. р. писали листи з погрозами до самого цїсаря, до охмістра двора, до бар. Кана і до кількох инших осіб. Листи були писані по польски і по нїмецки. Першого дня розправи пepeслухано 13 свідків, котрі що-до тих листів не уміють нїчого сказати, але богато розповідають про товариства і про аґітації серед робітничої верстви. Обжалованих боронить з уряду д-р Кость Левицкій.

Убійство і самоубійство. Жандарм з Устя сільного Віктор Пюро, робив дня 2 н. ст. лютого службу в Ґавлові. В часї урядованя мав єго подразнити один з тамошних селян, за що велїв єго жандарм оковати і увязнити. Однако коли селянин не зближав ся на візванє лише відступав назад до порога сїней, тогдї жандарм вистрілив до него з карабіна в ноги. Куля трафила в кожух і вирвавши чотири дїри в кожусї не зробила селянинови нїчого а поцїлила молоду женщину Катерину Клоскову, що стояла за селянином. Куля перейшла живіт, порозривала внутренности і вилетїла під ребрами з противного боку. Жандарм побачивши, що стало ся, вистрілив ще раз до селянина, але й тепер не поцїлив єго і куля застрягла в одвірку. Відтак вийшов на улицю, приложив собі карабін під бороду, стрілив третій раз і упав трупом на місци з розбитою головою. Молода жінка, мати двоїх дїтей, померла по двогодинній муцї.

Дрібні вісти. В Нестерівцях повіта золочівского найдено дня 28 н. ст. сїчня дитину-немовлятко (новонароджене) неживе в річцї; виновницю винайдено; се тамошна дївчина, тепер завитка, матїр тої дитини, хотїла скрити злий поступок а дитину кинула під лїд до річки. — З причини снїжних заметей всї нинїшні поїзди приїхали до Львова з 30-мінутовим опізненєм.

Дѣло