◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Скоропостижна смерть професора Омеляна Партицкого наступила вчера між 5. а 6-ою годиною вечером. Покійник чув ся ослабленим уже цїлий рік минувшій; місячний в часї вакацій побут в Карлових варах не принїс єму полекші. Мимо того покійник вів житє дїяльне, учив в школї і займав ся працями науковими. Доперва позавчера почав при ходї відчувати тяжку душність та й холод в груди, а вчера о 2-й годинї з полудня стрітивши ся з редактором "Дѣла", виявив своє побоюванє перед близькою кінчиною від удару апоплєктичного і наміряв чим-скорше віддати ся в лїкарску опіку д-ра Яни. Однакож кончина наступила надсподївано скоро. Вернувши до дому, покійник около 5-ої години дістав сильний атак, вислав слугу по лїкаря, а коли слуга вернула, застала вже неживого. Лїкар, прибувши зараз, сконстатував смерть від удару апоплєктичного. До мешканя покійника удав ся зараз повідомлений о катастрофі катихит о. Ал. Стефанович з проф. Врецьоною і ред. Белеєм, прибули також професори Сокальскій і Дрежипольскій. Вість о смерти многозаслуженого мужа розійшла ся скоро між львівскими Русинами і всюда викликала великій сум. На "Руску Бесїду" наспіла печальна вість як-раз, коли товариство "Львівскій Боян" мало свої хоральні вправи. Голова товариства проф. Володимир Шухевич під вражінєм великої страти промовив до зібраних членів: "Сумна вість про смерть проф. Партицкого, одного з найбільших наших патріотів і найкрасших народовцїв, впадає до нас блискавкою і трогає до самого дна кожде руске серце. Не тут місце вичисляти і розводитись над заслугами покійного для народной справи. Звістна се всїм річ, що покійний не лишень радо витав заснованє кождого нового руского товариства, не тілько одушевляв ся єго цїлями, але й матеріяльно підпирав. До ряду тих товариств належить і "Львівскій Боян", котрого покійний на першу гадку заснованя підпирав морально й матеріяльно. Длятого прошу присутних, щоби вставши з місць віддали честь памяти і заслугам великого патріота". — Похорон пок. Омеляна Партицкого відбуде ся завтра в недїлю о годинї 8-ій з полудня з дому при улици Малецкого [против польского "Сокола"] на кладовище Личаківске. Приготованями похоронними [заки прибуде повідомлена вчера телєґрафічно родина] заняв ся сердечний друг покійного Вп. о. Александер Стефанович.

Загальні збори "Наукового Товариства им. Шевченка" відбувають ся нинї. Збори почали ся о год. 107, рано в присутности значного числа членів. Заки подамо докладне справозданє, обмежимо ся лиш на головних фактах. Збори відкрив голова товариства посол Ол. Барвіньскій промовою, в котрій повторив за друкованим справозданєм те, що відносить ся в нїм до загального фінансового стану товариства і єго наукової дїяльности за час від загальних зборів дня 11 мая 1893 до 31 грудня 1894. На внесенє п. Громницкого загальні збори зложили голові подяку за єго дїяльність в товаристві, а відтак касієр п. К. Паньківскій відчитав справозданє зі стану каси, над чим вивязала ся оживлена дискусія. Голос в дискусії забирали члени пп. Хойнацкій, Евг. Барвіньскій, проф. Бичай, проф. Шухевич, проф. Ґеців, д-р К. Левицкій, проф. Коцовскій, редактор Ив. Белей і касієр К. Паньковскій.

По справозданю контрольної комісії на внесенє п. Врецьони удїлено уступаючому видїлови абсолюторію і зложено подяку п. К. Паньковскому за єго труди в веденю адміністрації. З заряджених виборів а то на внесенє д-ра Стоцкого явних, вийшли: головою проф. Барвіньскій, заст. голови проф. Громницкій, видїловими: Маковей, Дольницкій, Паньківскій, і проф. Петро Огоновскій, а заступниками видїлових проф. Білецкій і Остап Макарушка. Крім того війдуть до видїлу директори секцій.

Щедрий дар. Звістний наш артист-маляр і поет п. Корнило Устіянович, довідавшись, що товариство "Просвіта" закупило каменицю, жертвував на "Дім Просвіти" 100 зр. Дар сей тим милїйшій, що походить від Русина-патріота, котрий як давнїйше так і тепер на кождий поклик завсїгди першій спішить до народної працї і готов для народної справи на всякі жертви.

Нові вірильні голоси в соймі. На основі реферату пос. Пилята ухвалила комісія адміністраційна представити соймови проєкт закона, обіймаючій додаток до статута краєвого, після котрого презес академії наук в Кракові та ректор політехніки у Львові мають бути членами краєвого сойму з вірильним голосом. Проєктований закон має війти в житє з днем єго оголошеня.

В справі отверезїня народу пишуть з Залїщицкого: Доси ишло отверезїнє народу з гори, а від минувшої весни розширяє ся оно з долини. Поява Саничука в Магалї на Буковинї (про котрого була минувшого року допись в "Дѣлї"), вплинуло дуже благодатно на залїщицкій повіт. Цїлі села покидають горячі напитки і вже их тепер не видко при обідах, весїлях, хрестинах і т. ин. нагодах. Нарід немов відродив ся. В Печарни і Жежаві відрекли ся навіть пива і вина і поставили хрести тверезости. В Дзвинячи і в Садках вже давнїйше відрекли ся напитків. Очевидно, що в тім напрямі підпирає селян і духовеньство.

Дрібні вісти. Сими днями помер в Камінцї струмиловій радник судовий і начальник тамошного повітового суду Едвард Черни. — В Варшаві помер оногди в ночи Всеволод Крестовскій редактор "Варшавского Дневника". — Бурмістром міста Черновець вибрано ві второк Ант. Кохановского. Кохановскій став бурмістром Черновець вже семий раз. — Презідент висшого краєвого суду д-р Тхуржницкій виїзджає нинї вечером до Відня. — Д. 7. н. ст. лютого відбуде ся вінчанє п. Осипа Пелеховича окінченого богослова з Ванева з п. Софією Яхнівною, дочкою дра Ивана Яхна, професора семінарії учительскої в Станиславові.

Дѣло