◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Статут для Галичини увійде небавом в життя. З Відня доносять: Статут для Галичини змінений в користь Українців, увійде небавом в життя. Введення Статута має бути вступом до пацифікації східної Европи. Зміна Статуту в нашу користь се заслуга Диктатора З.О.У.Н.Р. Д-ра Петрушевича.

Новий транспорт старшин С. С. у Львові. Дня 26. с. м. приїхав новий транспорт старшин С.С., як ми се зазначили вже при згадці першого транспорту. Сей другий транспорт числить 40 людей, з чого 35 старшин. Всі вони теж Галичане. Імен їх не подаємо, бо вони собі того не желають. Списують вже їх евінденційні листки, найімовірнійше, щоби вислати до Вадович. Жалують ся на строге їх трактовання у львівській стації полонених, то є на Ялівци, бо в Луцьку обходили ся з ними о много лагіднійте. І харч був там ліпший. Висші коменданти і сам Коновалець ще в Луцьку, але привезуть їх мабудь також незабаром сюди. Всі вони, як і попередні, убрані і взуті.

Цікаве, куди вивезуть їх. До Ланцута не пішлють їх, бо Галичан до тамтої "кадри" не приймають, а з Вадович вивезли всіх українських старшин до Стржалкової дня 25. с. м. Чи і вони поїдуть до Стржалкової?

Прилучення Буковини до Румунії. Дня 29. грудня 1919 р. ухвалив румунський парлямент прилучення Буковини (чи цілої?) до Румунії. Проти примусової анексії промовляли соціялістичні посли.

Зиск. Податкова комісія приїхала до двора п. гр. Ш., щоби оцінити його маєток у ціли оподатковання. Оцінивши уже все майно, взяла ся оцінювання палату, яка стояла спалена, без даху, вікон і дверей. Оцінюють й мури, цеглу по 2 кор. Властитель каже, що в той спосіб ся руїна винесе дорожше, як вона коштувала враз з цілим урядженням. На се каже урядник: "В такім разі заплатите ще податок від воєнних зисків".

Знов алярмують військо і жандармерію. Осіню пустило Słowo Polskie нагінку за українською молодіжю, що — по її інформаціям — утікала через границю на Чехо-Словаччину і там затягала ся в ряди української армії, якої запасний кіш стоїть в Яблонцi (Deusch Gabel.). Відтак притихло. Аж вчерашне число Słow-a Polsk-ого приносить знов сензаційну нотатку, в спокійнім опікунчім тоні, п. з. Ucieczka dzieci ruskich ze Lwowa. В нотатці сій каже втаємничений інформатор, що ріжні тайні українські комітети все ще дальше намовляють українську молодь, щоби втікала поза границі Галичини. І виїзджають крадьком молоді люде, а найбільше ученики, до Чехії до української армії а инші за подихом нових напрямів серед галицьких Українців перекрадають ся до большевиків. І кінчить добродушне Słowo чисто батьківським жаліючим тоном, що "з кількох сторін дійшли вже до редакції їх ґазети вісти, що хлопці крадькома опустили батьківський дім і виїхали в світ, заманені аґітаторами — на авантуру і поневірку". Цікаві справді вісти має львівське Słowo Polskie. Дивує нас лише, що нещасні батьки звертають як раз до редакції Słowa з своїм горем, з своїми скаргами на несовісних аґітаторів з "ріжних тайних комітетів". Можеби п. інформатор ласкав був подати бодай одно імя з тих "кількох", щоби здемаскував тих аґітаторів, а ми булиби йому дуже вдячні. Дійсно, що не совісно виривати тепер дітий з батьківського дому із школи. Але тут ходить авторови нотатки о иншу ціль! Ми його розуміємо.

Українське Педаґоґічне Товариство повідомляє отсим, що вже вийшли з друку і продає книгарня Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові, Ринок ч. 10. нові шкільні підручники а се: "Латинські вправи" для III кл. в ціні по 10 корон за примірник і "Ґеометрія" для І. кляси в ціні по 5 кор. за примірник.

Komitet Obrony Narodowej видав комунікат з праці в обороні польської Галичини. До дня 17. с. м. вплинуло до секретаріяту комітету при вул. Kоперника ч. 20. з 3.1000 розісланих деклярацій всего 700 з 297.000 підписів. На західні провінції річи посполитої припадає 37 255 підписів, а на Галичину 235 155. Найліпше списують ся — після слів комунікату — польські орґанізації на найдальших kresach wschodnich: І так орґанізацiя в Скалаті зібрала 8174 підписів — "серед яких є велике число ruskich підписів". Всі громади збараського повіту переважно українські, репрезентовані через своїх війтів (а знаємо, хто тепер війтом на селі!!), підписали одну збірну деклярацію. Начальники громад прибили свої печатки і при них зложили свої власноручні підписи. Орґанізація в Самборі зібрала аж 16.860 підписів". Підписів, як видимо, не так дуже богато, але в кожнім случаю свідчить се про дуже деправуючу роботу серед нашого народу. Подали собі руки: "Пробій" і Obrona Narodowa.

Нова Рада