◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Видїл наукового товариства имени Шевченка у Львові запрошує сим всїх своїх членів на звичайні загальні збори, що відбудуть ся дня 2 н. ст. лютого с. р. о 10 годинї рано в комнатах "Рускої Бесїди" [при улици Вірменьскій н-р 2 на І поверсї] з слїдуючим порядком дневним: 1) Відкритє зборів головою товариства; 2) справозданє секретарске з дїяльности видїлу і секцій; 3) справозданє касове і адміністраційне; 4) вибір голови і нового видїлу; 5) реферати проф. Грушевского "Про боярство галицке в XII—XIII в." і проф. Bepхpaтcкoгo "Перегляд говорів галицко-руских"; 6) справозданє контрольної комісії; 7) внесеня членів. — Олександер Барвіньскій голова. Осип Маковей секретар.

Комітет для устроєня вечерка на дохід Рускої Бурси в Бережанах оповіщує, що відложив той вечерок з 5-ого на 12-ого н. ст. лютого, позаяк декотрі Впов. Родимцї з околицї Бережан, що хотять прибути на той вечерок, вибирають ся в тім дни на рускій баль до Львова. — М. Соневицкій.

Забавний комітет "Сокола" має честь повідомити Вп. членів "Сокола", що запрошеня на баль не видають ся для членів, лиш для не-членів. Вступ на баль для членів 1 зр., для нечленів 2 зр. Кождий член одержує ще другій білет для родини безплатно. — За комітет Олекса Венгринович. Євг. Лукасевич.

Видїл Рускої Бурси в Бережанах запрашає Впов. Почитателїв бл. п. проф. д-ра Омеляна Огоновского на поминальне богослуженє, котре відправить ся за упокій єго душі в приходскій церкві в Бережанах дня 2 н. ст. лютого о годинї 10-ій рано. — М. Соневицкій.

Рисї в Ґаличинї на добре розмножили ся. Недавно доносили ми про лови в Староміщинї і коло Романова, де убито кілька штук рисїв. Тепер пишуть з Станиславівщини, що там вже від кількох лїт господарюють по лїсах рисї. Яко доказ нехай послужать статистичні дані з ловів. І так 1891 р. убито в лисецких лїсах одну штуку, 1893 р. чотири штуки, 1894 р. три штуки, а в сїм роцї дня 22 н. ст. сїчня в лїсї посїчскім одного величавого рися. В пациківских лїсах убито в тім часї дві штуки.

Самоубійство. Перед кількома дняма появила ся в часописях вість, що в Кракові в готели відобрав собі житє якійсь Реґер. Самоубійник подав видумане назвище. Він називав ся Креслик і був в Кристинополи почтовим експедитором. Причиною самоубійства була мала грошева квота, котрої не міг на час заплатити.

Дѣло