◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Вчерашне торжество Богоявленія Господного відбуло ся у Львові з звичайною величавостію, а пречудна погода і тепло (+70 Р.) стягнули величезне число народу, як зі Львова так і з сусїдних сїл. Торжественне богослуженє відправив Впреосв. митрополит Сембратович в сослуженю митрата о. Вілецкого, крилошан митрополичої капітули і численного духовенства. На богослуженю в церкви явили ся: намістник ґр. Бадені з шефом презідіяльного бюра намістництва сов. Мавтнером, віцепрезідент краєвої ради шкільної д-р Мих. Бобжиньскій, кількох радників намістництва, краєвої дирекції скарбу, висшого суду і инших властей, член видїлу краєвого д-р Дам. Савчак, перебуваючі у Львові посли рускі, представителї університету з проректором д-ром Цвиклиньским, попереджені педелями, що несли академічні відзнаки, бурмістр п. Мохнацкій з представителями ради міскої і богато публики та побожного народу. По богослуженю відбуло ся посвященє води в ринку в обхід. Почетну сторожу творив віддїл піхоти 30 полку з музикою. Торжество тревало до 12½ години в полудне.

Торжество Богоявленія в Станиславові відбуло ся як кождого року, так і сего, дуже торжественно. Литургію відслужив Преосв. епископ в соборі всїх членів капітули, численного духовеньства і при участи великого здвигу вірних. Водосвятя довершив митрат о. Фацєвич, бо сам епископ не чув ся зовсїм здоровим; через те і не приймав у себе нїкого як попередучими роками.

Зі статистики Львова. Сими днями вийшов шестий том "Статистичних відомостей о місті Львові". З сих "Відомостей" дізнаємо ся, що населенє Львова виносило дня 31 грудня 1893 р. 132.722 душ, отже збільшило ся від 1892 року о 1573 осіб т. є. о дуже малий процент, бо лише о 1.21. З загального числа мешканцїв припадає 71.76% на християн а 28.24% на жидів. Смертність в 1893 роцї була значно менша як в попередних роках. В роцї 1893 померло у Львові 3709 осіб, а в 1890 роцї 4229, т. зн., що в 1890 роцї умирало на 1000 осіб 33.35, а в 1893 роцї лише 27.94. Взагалї від 1884 року смертність у Львові постійно зменшає ся. Се треба завдячити тому, що рада міска звертає від якогось часу більшу увагу на санітарні відносини міста, на відповідне уміщенє шкіл, на будову кирниць, каналів і т. ин.

Дрібні вісти. В товаристві историчнім у Львові відбудуть ся нинї о 6-ій годинї вечером в університетї місячні збори, на котрих д-р Ив. Франко буде говорити о Ипатію Потію, яко о церковнім писателю. — Д-р Кароль Леваковскій, посол міста Львова до ради державної, зложить справозданє з своєї дїяльности перед виборцями в надїлю дня 20 н. ст. сїчня о 4-ій годинї з полудня. — Рада міста Старої Соли надала дня 12 н. ст. сїчня почесне гopожаньство тамошному начальникови суду Алойсію Бравнови. — Скарбова дирекція у Львові заборонила функціонарям скарбової сторожі курити циґара на улици. Адвокать в Сяноцї д-р Кар. Залескій дарував з нагоди посвщеня нового дому 1050 метрів зі свого грунту в Микуличинї під будову дому для дївочих кольоній вакаційних.

Нова краєва дорога. Краєвий видїл предложив соймови проєкт закона, котрим признає ся доїзд, що лучить дубляньскі наукові заведеня з краєвою львівско-стоянівскою дорогою, за нову краєву дорогу.

Страшна буря навістила в середу вечером охрестність Вадовиць. Про сю бурю пишуть з-відтам: Около 4-ої години пополудни зірвав ся нагле вихор і лютив ся цїлий вечір до пізної ночи. Не можна було нїяк устояти на ногах. Люде падали як грушки, а конї запряжені до возів кидав вихор до ровів. Аж рано можна було пересвідчити ся о страшних спустошенях. Кілька старих морвових дерев поломив вихор, з одного дому зірвав цїлий ґонтовий дах, з инших позривав половини або части дахів. З будинку "Сокола" зірвав множество дахівок, а кілько дерев поломив по садах, кілько парканів повивертав та повибивав шиб, годї счислити. В однім домі урвала ся висяча лямпа і упала, розбиваючи ся на тисячі кусників. Міст на Скаві завалив ся підмулений водою і кригою. В сусїднім Андрихові шкоди мають бути ще значнїйші. Там поломив вихор тополї і рознїс по полях, а три старі доми розвалив. Можна говорити о правдивім щастю, що обійшло ся без огня.

Перше віче галицких орґаністів відбуде ся дня 7 лютого в Ряшеві. Предметом нарад буде полїпшенє матеріяльного биту орґаністів, забезпека на старість і поміч для вдовиць і сиріт по орґаністах, поміч на випадок недуги і калїцтва, а вкінци піднесенє музики і співу по костелах.

Справа запису бл. п. Стефанії Предримирскої. Видїл перемискої ради повітової розбирав на засїданю з дня 11 н. ст. сїчня справу запису бл. п. Предримирскої на заснованє женьского лицея в Перемишли. Передовсїм ухвалено на запитанє суду, яко власти пертрактуючої спадщину, відповісти що видїл приймає заряд маєтку. Рішенє щодо принятя спадщини здержано аж до покінченя спадкових розслїдів, котрі дадуть точний образ полишеного маєтку.

Дѣло