В суботу, дня 10. ц. м., відбулася у Львові перша проф. конференція українських робітників. Конференція, як на теперішні воєнні часи, випала надсподівано гарно. 80 делєґатів ріжних професій як зі Львова так з краю брало участь в нарадах.

Сьогодня обмежимося лише до подання резолюцій, ухвалених конференцією одноголосно, а в слідуючих числах подамо докладний перебіг нарад.

І. Професіональна орґанізація українського робітництва.

Зібрані на професіональній конференції у Львові дня 10. січня 1920 р. українські робітники, стоячи на становиску клясової боротьби пролєтаріяту та вважаючи по думці ухвал міжнародніх соціялістичних зїздів в Штутґайдф (1907) і Люцерні (1919) як найуспішніще средство до цего тісні взаїмні відносини між політичною та професіональною орґанізацією та овіяння цілого пролєтарського руху ідеєю міжнароднього революційного соціялізму, ухвалюють в дусі повищих ухвал міжнародніх соціялістичних зїздів збудувати професіональну орґанізацію українського робітництва.

В тій ціли зібрані на конференції представники українського робітництва всіх професій рішають заснувати у Львові Головнц Професіональну Раду, зложену з представників усіх професій, яка має обняти керму всього професіонального руху українського робітництва.

В ціли yспiшної боротьби зa економічні інтереси українського робітництва, рішає конференція оснувати в поодиноких професіях українські професіональні орґанізації зі своїми місцевими професіональними радами та видавати для них потрібні українські професіональні орґани.

Конференція поручає Головній Професіональній Раді подбати про негайне відновлення професіональної орґанізації залізничників, салінарів, тютюновиків та робітників других професій, про оснування загального професіонального Союзу фізично і yмовo працюючих робітників для цих галузей промислу, які своїм малим числом не в силі творити самостійної орґанізації, як рівнож ввести як найскорше в життя орґанізацію домашньої служби та рільних робітників на селі.

Конференція поручає вибраній на цій і Конференції Головній Професіональній Раді та її секретаріятови ввійти як найскорше в порозуміння з професіональними орґанізаціями сусідних народів та поробити в міжнароднім професіональнім секретаріяті всі старання в ціли навязання як найтісніших взаємин з професіонально зорґанізованим робітництвом всього світа, яке стоїть на становищі клясової боротьби робітництва.

Конференція поручає Головній Професіональній Раді українських професіональних орґанізацій ввійти в порозуміння з польськими та жидівськими професіональними орґанізаціями в ціли успішної боротьби всього робітництва нашого краю за його економічні й життєві інтереси.

IІ. Професіональна преса.

1) Конференція українських професіональних орґанізацій рішає видавати часопис "Професіональний Вістник", як центральний орґан Головної Професіональної Ради українських професіональних орґанізацій, який має заступали загальні інтереси професіонального руху.

Конференція поручає Головній Раді подбати про негайне відкриття цего часопису на разі як двотижневика.

2) Спеціяльному завданню поодиноких професіональних орґанізацій мають служити професіональні часописи спеціяльних професій зглядно зближених до себе промислових ґруп.

В міру творення професіональних орґанізацій, має Головна Професіональну Рада в порозумінню з професіональними орґанізаціями подбати про відкриття потрібних нових професіональних орґанів.

В обсягу спеціяльної професіональної преси являються вже тепер пекуча потреба відновлення закритого властями орґану орґанізації залізничників: "Залізничник".

Конференція поручає Професіональній Раді поробити всі старання в ціли негайного відновлення цего орґану.

Конференцій звертається до вciх професіональних орґанізацій усіми силами підперти українську соціялцемократичну пресу, в ціли навязання тісних взаємин з політичним рухом всього робітництва.

ІІІ. В справі льокавту робітників і службовиків.

Конференція професіональних орґанізацій підносить якнайбільш рішучий протест перед цілим культурним світом проти поступування галицьких властей, які усунувши українських робітників і службовиків з їх давних службових місць, позбавили тисячі українських робітничих й урядничих родин всяких средств до життя та кинули їх в нинішну тяжку пору на поталу голоду і нужди.

Конференція звертається до Мирової Конференції в Парижі, щоби вона в інтересі найпримітивнішої людськости вплинула на дотичні власти, щоби вони назад покликали до праці українських службовиків на їх давні місця.

Вперед!