Отворенє сойму. По торжественних богослуженях в обох катедрах, відправлених вчера перед полуднем, відбуло ся як звістно о 12½ годинї відкритє сойму. В архикатедральнім храмі св. Юра відправив торжественне богослуженє Впр. митрат о Сингалевич в присутности руских послів. В латиньскій катедрі правив богослуженє кс. крил. Вебер. На богослуженю явили ся маршалок кн. Сангушко, намістник ґp. Бадені і посли.
Исторія університету львівского. З нагоди відкритя сего року видїлу медичного в університетї львівскім а рівночасно й вистави краєвої видав сенат львівского університету за гроші удїлені міністерством просвіти обємисте дїло "Historya uniwersytetu lwowskiego" в двох частях. Часть першу, котра обіймає исторію університету від самого початку основаня єго Іосифом ІІ-им в роцї 1784 до року 1869 [350 сторін великої VІІІ-ки] обробив проф. д-р Людвик Фінкель, а часть другу, від року 1869 до остатнього часу [417 сторін] виготовив проф. д-р Станислав Старжиньскій. Розуміє ся само собою, що обширне дїло се містить в coбі дуже богато цїнного і цїкавого матеріялу историчного, бо авторам були вповнї доступні акти університетскі і ц. к. намістництва. Оба автори — Поляки, то і не диво, що через цїлу книгу тягне ся мов червона нитка тенденція патріотична польска. Очевидно, они пишучи исторію університету, мусять дуже часто тикатись і русчини, але тогд] они студені. Місцями є навіть тенденційність, і за-для того вийшов неоден Русин в исторії львівского університету менче або більше покривдженим. Не обійшлось також без того, що деякі важні для русчини факти замовчано. Се, що кажемо, постараємось з Новим роком і доказати.
Убійство. З Тернополя доносять про таку пригоду: В середу дня 26 н. ст. грудня около 11-ої години перед полуднем стрітило ся в Тернополи в серединї місга, перед судовим будинком, двох незвістних там людей. Коли наближили ся до себе, виймив один з них з-за пазухи штилєт і пхнув ним в груди другого. Удар вимірений певною і сильною рукою, влучив в саме серце, так що жертва упала на місци без житя. При убитім не найдено нїякого документу, що міг би пояснити єго походженє або назвище. Арештований убійник не виявив доси свого назвища і сидить у вязници в найвеселїйшім настрою та з цинізмом відмавляє всяких пояснень, як що-до свого назвища так і що-до причин злочину. Оба незнакомі походять, як можна вносити з поведеня, вигляду і одежи, з лїпшої верстви суспільности.
В справі діфтеричної сировицї доносять з Відня, що державний патольоґічно-бактеріольоґічний институт виробив вже якусь скількість сеї сировицї, однако она поки-що буде ужита лише до наукових цїлей. Аж в перших місяцях слїдуючого року буде вироблена більша скількість сего средства і буде розпродана до шпиталїв в цїлій монархії.
Львівска головна трафіка. Сими днями померла у Відни п. Бжежанова, властителька концесії на головну трафіку у Львові. В наслїдок єї смерти перестає очевидно і аренда трафіки. Отже появила ся цїла хмара кандидатів, бо така концесія несе без нїяких заходів немалі доходи. І так, як оповідає одна интересована особа, виносить в тій трафіцї річний оборот тютюну звиж 500.000 зр., від сеї квоти побирає ся пів процент, т. є. 2.500 зр. річно, оборот дрібної продажи тютюну виносить річно 70.000 зр., що приносить 7 до 8 процент або 4.900 до 5.600 зр., отже разом єсть з сеї трафіки доходу 8.100 зр., а що видатки не переносять річно 2.400 зр. то лишає ся 5.700 чистого зиску. Супротив того не дивно, що таке множество осіб старає ся о сю дохідну позицію.
Дрібні вісти. Цїсар затвердив вибір Генр. Чайковского, властителя більшої посїлости з Бібрки, на заступника презеса ради повітової в Бібрцї. — В Кракові помер скоропостижно вчера рано звістний польскій маляр Генрик Родаковскій, мнимий наслїдник Матейка на посадї директора краківскої академії штук красних. — У Львові ходить вість, що львівскій кінний трамвай війшов в переговори з зарядом елєктричного трамваю, щоби заступити конї елєктрикою.
Дѣло
29.12.1894