Видїл Жовківскої Рускої Ради — як нам пишуть з-відтам — обговорював на послїднім своїм засїданю теперішне політичне положенє і рішив: 1) Віднестись до посла Романчука, щоби зачате ним примиренє партій старав ся всїми силами довести успішно до кінця, особливо ж, щоби з огляду на нові вибори до сойму старав ся при участи руских послів всїх відтїней зложити центральний комітет виборчій, котрий в справах виборів мав би бути єдино міродатним і рішаючим. 2) Послови до ради державної з округа Жовків-Рава-Сокаль п. Вахнянинови за єго дотеперішну посольску дїяльність рішено одноголосно заявити вотум недовіря і осібним письмом о тім єго повідомити.
В справі віча руского духовеньства відбула ся вчера в будинку рускої семинарії духовної нарада комітету зложеного з священиків зі всїх трех єпархій під проводом о. В. Чернецкого з Сїльця-белского. Наради тревали — з короткою перервою — від години 9-ої рано до 8-ої вечером. Ухвалені резолюції мають бути оголошені пізнїйше.
Засїданє исторично-фільософічної секції наукового товариства им. Шевченка відбуде ся в понедїлок дня 31 н. ст. грудня о годинї 7 вечером в комнатї товариства. На порядку дневнім: 1) реферат проф. Ив. Матїєва про "Спосіб представленя историчних подїй в Несторовій лїтописи"; 2) реферат проф. М. Грушевского про надіслану проф. д-ром Григ. Величком студію "Політичні і торговельні взаємини Руси і Візантії в X і XI стол. [ґеоґрафічні обставиии Руси і Візантії, відносини політичні, зносини торговельні]; 3) реферат проф. В. Коцовского про працю И. Каманина "К вопросу о Козачествѣ до Богдана Хмельницкаго".
Уступки для россійских Поляків. Россійске правительство — як пише кореспондент Now-oї Reform-и — видало розпорядженє, щоби на зелїзницях в Конґресівцї поуміщувано на двірцях під россійскими також і польскі написи. В якій формі видано се розпорядженє, кореспондент ще не знає, однако вже на Ивангородско-Домбровскій зелїзници заведено по-при россійскі також польскі написи. — На се розпорядженє россійского правительства повиниі би спаленїти від сорому наші Поляки. Москалї — сі ославлені польскою прасою гнобителї Поляків, роблять им добровільно уступки, яких галицкі Русини не можуть від Поляків добити ся нїяким способом. У нас по всїх урядах написи чисто польскі, а як ще де лишили ся з давнїйших часів польско-рускі вивіски, то их чим скорше усуває ся. По зелїзницях, мимо обіцянки ґенеральної дирекції, полишили ся по найбільшій части написи чисто польскі, а польско-рускі заведено лиш де-куди. А про міста в рускій части Галичини вже й не говорити. Дотичні петиції Русинів до міских рад або лежать цїлими роками не полагоджені, або — як на пр. в Стрию — палять ся по бюрах.
Дальшій публичний відчит проф. Мих. Грушевского з рускої исторії відбуде ся в понедїлок дня 31 н. ст. грудня о годинї 6-ій вечером в III-ій сали рускої ґімназії в "Народнім Домі".
Курс науки для машиністів. На основі розпорядженя міністерства просвіти, відбуде ся в державній промисловій школї в Кракові в 1895 роцї шестий спеціяльний курс для обслугуючих машини і парові кітли, а то в місяцях сїчни, лютім, мартї і цвітни в 6 годинах науки тижднево. Зараз по закінченю сего курсу розпічне ся четвертий спеціяльнїй курс для машиністів ведучих льокомотиви, на котрий можна вписати ся лише по окінченім курсї для машиністів або на основі зложеного испиту. Хто хоче бути принятий на згадані курси, мусить зголосити ся в днях 29 і 30 грудня с. р. до дирекції заведеня і виказати ся окінченою школою народною та що найменше шестимісячною практикою в ковальстві і слюсарстві або при котлї і машинї. Кождий, що вписує ся, мусить заплатити 1 зр. на наукові средства, без нїякої дальшої оплати.
Дрібні вісти. В россійскім міністерстві комунікацій буде розбирати ся проєкт полученя моря Чорного з Балтійским, а то при помочи каналу між Днїпром і Двиною. — В Лїську помер дня 24 н. ст. грудня ґр. Едм. Красицкій в 87-ім роцї житя. — Краєвий маршалок кн. Евст. Сангушко повернув до Львова.
Дѣло
28.12.1894