◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В справі запроєктованого віча руского духовеньства має — як довідуємось — відбути ся завтра у Львові перша нарада кружка священиків зі всїх трех єпархій.

Славно-звістний наш композитор Микола Лисенко скомпонував кантату до Шевченкової поезії "Радуй ся ниво неполитая" на хори мішані, сольо тенорове й сопранове і на сольові квартети — пять нумерів, всї з супроводом орхестри. Твір сей присвятив М. Лисенко співацкому товариству "Львівскій Боян" і той заходить ся виконати єго на першім концертї, котрий відбуде ся під проводом нового діріґента о. Остапа Нижанківского.

Нові гроші. В міністерстві скарбу у Відни відбули ся сими днями наради, які гроші і в якій скількости мають бути вибиті в 1895 роцї. Отже ухвалено, що в згаданім роцї буде вибитих 100 міліонів золотих корон на рахунок держави, 20 міліонів золотих корон на рахунок приватних осіб, 15 міліонів срібних корон на рахунок держави 14,556.200 корон в ніклевій монетї і 1 міліон корон в монетї бронзовій. Загалом вибють австро-угорскі монетарнї в 1895 роцї 150,556.200 корон, т. є. о 93,943.800 корон менше, як сего року. Крім того будуть вибивати ся дукати і таляри Левантійскі.

Видатки Львова. В 1895 роцї буде мати наша столиця 2,665.130 зр. видатків на урядників і службу, на школи, касарнї, поліцію, дороги, хідники, канали, освітленє, огороди, кирницї, сплату довгу, проценти і т. ин. Додатки до податків і громадскій чиншовий податок виносять у Львові разом 608.800 зр.

Нищенє маєвих хрущів. Долїшно-австрійскій видїл краєвий предложив соймови справозданє о нищеню хрущів в роцї 1894. Після того обчисленя назбирано в 519 громадах 572.351 клґ. сих комах, а що на 1 клґ. йде их 8.900 штук, то знищено таким чином 5.120,800.000 шкідників. Для заохоти роздав видїл краєвий 2000 зр. премій за збиранє. З огляду на такій світлий успіх предложив краєвий видїл соймови внесенє, щоби на 1895 рік визначив 2.500 зр. на премії.

До лїкарскої палати в Галичинї вибрано при доповняючих виборах дня 10 н. ст. падолиста с. р. з виборчого округа, обіймаючого повіти: Бібрка, Львів, Перемишляни, Рогатин, Рудки і Жидачів, членом палати д-ра Володисл. Билицкого зі Львова, а з виборчого округа, що обіймає повіти: Городенка, Коломия, Косів, Надвірна і Снятин заступником члена палати д-ра Мат. Моравского з Гвіздця.

Ворожби Фальба. Голосний нїмецкій астроном, котрому учені відмовляють наукової поваги, виступив знов, як кождого року, з оголошенєм цїлого ряду метеорольоґічних ворожб на 1895 р. Найважнїйші забуреня в природї мають після него наступати в першій половинї 1895 р. Такими днями мають бути: 11 січня, 3 лютого, 11 марта, 3 цвітня і 22 червня. Дальше идуть 20 серпня, 18 вересня і 18 жовтня, а всї ті критичні днї мають бути першорядні. Другорядні т. є. менше небезпечні днї припадають на: 24 лютого, 26 марта, 25 цвітня, 9 мая, 22 червня, 4 вересня, 14 жовтня, 2 і 16 падолиста і 31 грудня. Вкінци до третьої ґрупи належать днї: 25 сїчня, 24 мая, 7 червня, 7 липня, 5 серпня та 2 і 16 грудня. Отже разом повинно бути після Фальба 25 всїляких критичних днїв в 1895 роцї. Три найкритичнїйші днї в роцї (11 марта, 20 серпня і 18 вересня) мають ще спровадити затьмінє сонця. — Рік 1895 має бути дуже тяжкій, будемо богато зносити від наглих змін температури і т. ин. пригод, очевидно, єсли ворожби Фальба здїйстнять ся. З малими виїмками передсказує на сїчень хмарне небо, велику силу снїгу і леду, за то лютий має бути сухій і холодний, отже буде добрий для ховзанки. Перша половина марта буде теплїйша, але рівночасно й богатїйша в критичні днї, як друга, а також заповідав Фальб на сей місяць знов снїги. В цвітни крім обильного снїгу, будуть бурі, котрі відтак повторять ся в маю, при сильних дощах громах і блискавках. Червень називає Фальб дуже злим місяцем, повним воздушних труб і страшенних ураґанів, хмароломів та повеней. Такій більше-менше буде після Фальба 1895 рік. Поживем — побачим.

Сензаційний процес о спадщину розпочав ся дня 24 н. ст. грудня між князями Стефаном, Константином і Володиславом Любомирскими з одної сторони а ґр. Сіґіром, француским радником при посольстві у Відни з другої. Процес веде ся о спадщину чотирох міліонів франків по князю Любомирскім, помершім в Парижи. Претенсії ґр. Сіґіра виносять 40.000 франків. Россійскі суди зажадали від ґр. Сіґіра кавції в висотї 66.000 франків і з тої причини повстала жива дипльоматична кореспонденція, бо францускій міністер внїшних справ Ганото домагав ся від россійского правительства, щоби оно зрівняло француских підданих з россійскими при складаню судових кавцій. Заступником князїв Любомирских в сїм процесї єсть адвокат Спасович, а ґр. Сіґіра заступає адв. Вінтергалєр.

Дѣло