◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В справах руского-народного театру відбув ся в суботу перед полуднем поважний збір Русинів зі Львова і з провінції, запрошених видїлом "Рускої Бесїди". Цїлію збору було: розглянути ся в дотеперішнім станї театру в часї, як остає під власним зарядом Бесїди, і поставити проґраму на будуще. Дискусія в обох сих напрямах дала богато цїнного матеріялу для видїлу Рускої Бесїди.

 

Комітет для святкованя ювілею унії Берестейскої ухвалив уже — як довідуємось — деякі проєкти справоздавця д-ра Бартошевского. Між иншим мав приняти засаду, що торжество має мати характер не виключно церковний але церковно-народний, а відтак ухвалити, щоби вже в 1895 роцї в грудни виїхала депутація до Риму попросити св. отця о благословенє на обхід ювілею в роцї 1896.

 

Третій публичний відчит проф. Мих. Грушевского з рускої исторії відбуде ся завтра [ві второк] о годинї 6-ій вечером в сали III. рускої ґімназії в Народнім Домі.

 

Овація для пос. Леваковского. В суботу рано оповістив Kurjer Lwowski, що до Львова приїзджає вечером по 6-ій годинї пос. Леваковскій. На сей посередний зазив до публики зібрало ся вечером на двірци зелїзничім і перед домом пос. Леваковского по кількадесять осіб, щоби устроїти вертаючому послови овацію. Однак п. Леваковскій не приїхав поїздом о 6-ій, лише о 10-ій год. вечером, бо задержав ся був в Кракові, де кружок осіб повитав єго на двірци чотирма бесїдами. В наслїдок того розійшла ся публика і коли п. Леваковскій висїв у Львові з поїзду, ждала на него лише невеличка купка академиків і кілька пань. Жінцї посла, що разом з ним приїхала, подано букет і по кількох окликах Niech żyje розійшли ся академики а п. Леваковскій відїхав до міста. Промов не було нїяких, бо поліція заборонила. — Більшу овацію і торжественнїйше принятє зготовлено п. Леваковскому в Тарнові. Там зібрало ся на двірци досить поважне число осіб з музикою і повитало переїзджаючого промовами а музика відограла кілька народних польских пісень.

 

Пригода на зелїзници. Дня 8 н. ст. грудня лучила ся в Новім Загірю така нещастна пригода: Машина, що мала забрати особовий поїзд до Хирова, наїхала на него так сильно, що ушкодила почтовий і три особові вози. В наслїдок сего потерпіли скалїченє два подорожні і кондуктор.

 

Самоубійство. В Ряшеві кинув ся дня 2 н. ст. грудня під колеса поїзду вояк 6 полку гузарів Иван Чордаш. З того, що цїле одїнє самоубійника було змочене, треба догадувати ся, що Чордаш вийшовши з касарнї, хотїв с-першу утопити ся в Вислоку, а коли се не удало ся, бо попав на мілку воду, перейшов ріку і положив ся на шинах.

 

Панорама Татр. Д-р Генр. Льґоцкій з Кракова і львівскій адвокат д-р Стецковскій задумали сотворити панораму Татр і порозуміли ся в тій цїли з артистами-малярами: Болєром, звістним монахійским пейсажистом, автором пейсажа в Рацлавицкій панорамі, з Ант. Пйотровским і Стан. Яновским. Всї ті артисти і автор проєкту д-р Льґоцкій вибрали ся в серпни в Татри і там робили цїлий місяць студії. Остаточно згоджено ся представити в панорамі вид, якій отвирає ся з верха Мєдзяне на головну ґрупу польских Татр. Полотно на котрім буде представлена панорама має виносити 120 метрів довжини а 16½ метра висоти; замальована поверхність буде обіймати 1800 квадратових метрів. Ескізи до панорами будуть викінчені вже в найблизших днях, а відтак розпічнуть ся роботи коло приладженя величезного полотна під мальованє. Панорама має бути викінчена в 1895 роцї і буде перевезена з Кракова до Варшави, відтак до Монахії а вкінци має обвозити ся по Галичинї.

 

Дѣло

10.12.1894

До теми