Рускі товариства задаткові.

Дѣло, 12.11.1894

Допис

[Письмо з Перемишля.]

Перше руске товариство "Віра" в Перемишли з днем 22 червня с. р. увійшло в житє і розвиває ся дуже гарно. Доказом того єсть хоч-би факт, що товариство в чотирох місяцях свого истнованя удїлило позичок скриптових на суму около 20.000 зр. а позичок векслевих на суму до 5.000 зр. До товариства вписало ся до 200 членів з деклярованими удїлами 6.500 зр., а зложено на удїли доси около 5.000 зр., на щадницю около 14.000 зр., а на фонд резервовий до 200 зр. Вже ті загальні цифри з перших днїв истнованя товариства задаткового "Віра" показують наглядно, що рускі товариства задаткові мають всякі услівя красного розвитку. Єсть то доказ, що у нас є ще люде доброї волї та що ми на тім поли, до тепер занедбанім, можемо економічно піднести ся.

Одно лиш тут може дивувати, а именно, що наші люде на провінції, особливо священики волять тримати свої капітали в спекуляційних паперах, котрі впрочім приносять лише 3—4%, в польских касах щадничих та по польских товариствах задаткових, замість умістити их в руских институціях, як в "Народній Торговли" та в ново-основуваних товариствах задаткових. Бо-ж н. пр. в перемискій "Вірі" суму 14.000 зр. зложили на щадницю майже виключно члени місцеві, а прецїнь знаємо, що в повітї перемискім і в сусїдних повітах єсть немало людей, котрі мають свої ощадности в других, не руских институціях.

Той недостаток довіря нїяк не дасть ся оправдати, коли зважить ся, що товариства задаткові, як н. пр. перемиска "Віра" дає вкладникам безпечність дуже добру, можна сказати, пупілярну. Бо "Віра" ручить за точність і безпечність виплати ощадностій передо всїм: 1) своїм фондом резервовим [200 зр.]; 2) своїми вірительностями [претенсіями до довжників позичаючих] покритими актами нотаріяльними, і векслями загіпотекованими на селяньских грунтах [25.000 зр.]; 3) вплаченими взглядно здеклярованими удїлами [6.500 зр.]; крім того 4) пяти-разовою порукою членів [32.500 зр.]! А треба знати, що щадниця єсть довгом товариства, котрий передо всїм покритий мусить бути. Тож коли щадниця має після висше наведеного більше нїж чотири-разову поруку, нема чого бояти ся. Розуміє ся, кромі всего того треба мати ще одробину патріотизму і довіря до членів Дирекції [котрі впрочім складають кавцію [1.500 зр.], довіря до ради управляючої і до комісії контрольної, котрі сповняють свій почетний уряд безплатно, лише з патріотизму, а котрі самі будучи членами институції, а маючи там свої капітали і відповідаючи також власною кишенію за зобовязаня товариства, безперечно будуть старатись дїло наглядати і вести точно, обережно, совістно й честно. А сли до-тепер майже нї одно польске товариство задаткове не збанкротувало, то єсть певна надїя, що і у нас нїяке товариство не упаде. Не вимагає ся тут жертв, а навпаки — подає ся користи. Бо коли каси щадничі або обліґації дають нинї лише 4%, то товариство задаткове [н. пр. "Віра"] дає 4½%. Ходить лиш о то, щоби ми раз прийшли до пересвідченя, що нам помочи з нїкуди глядїти як лише в собі самих. Отже надїємо ся, що наші патріоти з провінції не лише приступлять численно в члени перемискої "Віри" і зложать там свої ощадности, але що й возьмуть ся всюда по містах і місточках провінціональних до засновуваня нових товариств задаткових руских. Конкуренції польских та жидівских товариств не маємо що бояти ся, бо річ певна, що при слабій навіть аґітації і дешевій адміністрації дїло пійде успішно наперед і ми вскорі висвободимо ся з-під економічно-фінансового впливу наших незваних опікунів. Всяких информацій, друків і вияснень удїлить радо дирекція перемискої "Віри", а й не брак у нас людей фахових, котрі тиняють ся по польских і жидівских институціях різного рода і віддають им знамениті услуги — і так нашою працію користують ся люде чужі, а наші люде у наймах мимохіт прикладають руки до всяких противруских маніфестацій — [гляди Стрий!], бо-ж каже пословиця: "скачи враже, як пан каже"...

Пишучи сі стрічки, мушу висказати своє здивованє, що заохочені моїми відзивами люде на провінції почали братись поквапно до основуваня товариств задаткових, почались навіть сипати різні проєкти... а незабаром хвилевий той патріотичний порив остиг і люде наші вернули до давного. Правда, понесли ся вісти, що в Чернівцях, Тернополи, Станиславові, Бережанах і пр. хотять основувати рускі товариства задаткові, так що-ж? — на добрій воли і скінчилось, бо бодай не чувати, щоби тую красну гадку введено де в житє. Лише в однім Стрию [кромі Перемишля] і у Львові гадка заснована таких товариств доспіває, бо в Стрию вже статут [як зачуваємо] зареєстрований, а у Львові [товариство взаїмного кредиту "Днїстер"] уже подано до зареєстрованя. Прочі місцевости доси не дали й знаку житя.

Стрічу ся може з замітом, що заснувати товариство задаткове — річ не так легка. Правда, але й не трудна. Як сказано, информацій удїлить дирекція перемискої "Віри", а впрочім на то є підручники. Майже в кождім більшім містї повітовім найдесь адвокат або нотар, котрий возьме дїло в свої руки. А до заснованя такого товариства не треба богато людей; досить 6—9, аби лише вистало на вибір членів дирекції і ради управляючої. А сли до тепер по радах і дарекціях польских товариств задаткових вислугують ся наші люде [між тими богато і священиків], то чей знайдуть ся люде і для нас.

Другій заміт, що готов мене здибати, то: недостаток грошей. Однак заміт се безосновний. Хотячи завязувати таке товариство, знайдуть ся такі фонди: 1) Передо всїм зложать оснувателї якусь хоч може й невелику суму на удїли або ощадности; 2) товариство обезпечень "Днїстер" рішило давати на щадницю кождого ново-основуючого ся руского товариства задаткового квоту 1000 зр.; 3) позичаючі будуть складати удїли і на фонд резервовий; 4) з часом і поступінно будуть і менше довірчиві Русини приступати в члени і складати свої ощадности. В міру припливу капіталів буде удїлятись позичок і в міру того поволи буде розвиватись аґенда. Велику тут ролю буде також грати кредит банковий. Одинока і найбільше солідна институція кредитова величезних розмірів — котра не оглядаєсь на народність і не дивить ся [так як Банк краєвий і галицка каса щаднича], чи хто належить до "Związku" чи нї, — Банк австро-угорскій удїляє дуже доброго і дешевого кредиту [4%] в дорозї реесконту векслїв. Отже нема чого боятись і о гроші.

Яко примір наведу, що в малім місточку Радимнї [де директором був бл. п. о. Будзиновскій, рускій парох Радимна] оснувала ся перед чотирма лїтами каса задаткова, котра розпочала капіталом 500 злр. [!] а тепер по 3½ лїтах истнованя стан позичок виносить квоту 100.000 злр. [!] Єсть то наглядний доказ, що такі товариства — а тим більше рускі на Руси — мають услівя розвитку і мають свою будучність.

Длятого кінчу покликом до патріотичних Русинів, основуйте як найскорше і як найбільше товариств задаткових, приступайте в члени их і складайте там свої ощадности!

Дѣло