Зі світа.
Бльокада Росії. Берлінські урядові круги заперечують вістку, що наспіла з Парижа, після якої відповідь німецького правительства на ноту антанти в справі бльокади Росії мала прийти до Верзалю в середу пополудні. Німецьке правительство в засаді відкидає предложення бльокади в відношенні до якої небудь держави. Тому, що німецьке правительство терпіло пять літ наслідком бльокади Німеччини, тож Німеччина не хоче примінювати цего способу проти кого іншого. Німецьке правительство вжиє всіх cпoсобів, щоб перепинити висилку амуніції й військ до балтійських країн.
На основі вістий з Фінляндії анґлійська преса заговорила про умови, під якими Фінляндія зобовязаласяби виступити проти большевиків. Фінляндія домагається независимости, 100 міліонів субвенції і областий етноґрафічно її приналежних.
Вибори на Шлеску. Німецьке правительство повідомило коаліцію, що має намір привести вибори на Шлеску.
В справі бльокади Балтику. Супроти бльокади балтійського моря, німецьке правительство звернулося до Парижа з протестом і просьбою до коаліції щоб відкликала свої зарядження.
Південнославянщина й Румунія. Із Білгорода доносять: Правительство Давидовича виявляє богато доброї волі в відносинах із Румунією, що стрінулося з признанням урядових румунських сфер Правительство Південнославянщини признало підставовість більшости домагань, представлених румунським кабінетом.
Анґлійсько-большевицькі пертрактації в Данії. Із Навен доносять, що представники анґлійського й совітського правительства пічнуть небаром в Данії переговори в справі виміни полонених.
Німці і Литвини міш собою. Німецький представник в Ковні доніс свойому правительству, що вважає правдоподібним порозуміння з Литвою. До Литви звернулася Польща жертвуючи її поміч проти німецько-російських військ, та литовське правительство відказалося. Німеччина перечить, будьто Литва поставила Німцям ультімат, жадаючи виїзду німецьких військ до 25 днів.
Литовська Тариба і її склад. Теперішний кабінет на Литві складався як коаліційний з представників всяких політичних партій. Однако реальною є політична партія з христіянських демократів, прочі партії мають дуже небагато членів, коли члени Тариби не згоджуються з політикою кабінету, вносять подання до президента держави, щоб скликав Тарибу. Президент держави затверджує його а премієр контрасиґнує і з цеї пори кабінет вважається упавшим. Вистане також президентови два рази не затвердити проєкту опрацьованого кабінетом, щоб цим самим став счеркненим. Теперішна Тариба числить 30 Литвинів, 7 Білорусинів і 3 жидів. Фракцій політичних є в Тарибі 4.
Голосування в Рєці. Після італійських донесень населення Рєки в часі виборів до мійської ради висказалося за анексією Рєки Італійцями з 10.900 управлених до голосування віддало голоси 7.150 з того 7.000 за анексією.
Противнини Вільзона. "Tägliche Rundschau" доносить з Вашинґтону, що противники Вільзона почали нову кампанію в американськім сенаті проти ратифікації мирового трактату.
О ревізію версальського договору. Перед введенням в діло версальського договора, Німці докладають зусиль, щоби границю польсько-німецьку пересунено на схід о шістьдесять км., що давало-б їм спільну границю з свобідним містом Ґданськом, аж до чеської теріторії. До предложення Німеччини долучений проєкт конституції Ґданська. Інтереси німецькі тепер будьто у шефа розємчої місії в Парижі помер представник анґлійського правительства.
Найвища Рада. Найвища міжсоюзницька Рада зібралася оноді перед полуднем під проводом Клєманса й вислухала звідомлень щодо насильств, яких допустилися Німці при виконанні клявзуль розєму з точки погляду військового й фінансового. Військове звідомлення відчитав маршалок Фош, звідомлення маринарки комендант Філлє, офіцир анґлійської адміністрації. Фінансове звідомлення представив ґенерал Пеє. Найвища Рада заапробувала ноту, яку перешлеться німецькому правительству з ініціятиви комісії для польських справ. Ця нота взиває німецьке правительство, щоб здержало громадські вибори на Горішньому Шлезку аж до часу прибуття плєбісцитової комісії, яка обійме тимчасову адміністрацію країни.
Большевики розбили армію Юденіча. З Риму доносять, що большевики між Царським Селом а Ґатчиною проломали дня 2-го ц. м. фронт Юденіча, причім взяли 1500 полонених, кілька тисяч крісів, 100 машинових крісів, около 30 гармат і велику скількість воєнного матеріялу. Занято Рокшу і Ґатчину. Юденіч уступає поспішно на цілім фронті від фінського заливу аж до Луги.
Нова Рада