◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

З табору руских радикалів. Як ми вже вчера занотували, редакція радикального орґану "Народ" переносить ся з днем 7 н. ст. падолиста з Коломиї до Львова "з оглядів партійних" [як се подано було ляконічно в остатнім числї "Народа"]. Отже в остатнім числї "Хлїбороба" подибуємо письмо редактора "Народа" п. М. Павлика п. заг. "До братів селян покутских повітів", де ті "огляди партійні" означені близше. П. М. Павлик, пращаючи ся з селянами покутскими після повтретярічного пробутку в Коломиї, пише: "...Я знов мушу переселити ся до Львова з "Народом", бо така газета, що має виробляти нових дїятелїв для народу мусить виходити в осередку краю, у Львові, а там тепер появило ся богато охочої молодїжи між инчим тому, що сего року у Львові отворено медичний факультет. Зрештою там лекше дібрати собі і співробітників для "Народа". ["Хлібороб", котрий я также редаґував майже півтретя року, взяв на себе д-р С. Данилович]. Там у Львові ми закладаємо просвітне товариство "Поступ", на котре Українцї зложили 1000 рублїв яко фонд имени Михайла Драгоманова, що найбільше заслужив ся для поступу руского народу в Галичинї. Під конець сего року будемо святкувати у Львові 30-лїтні роковини дїяльности М. Драгоманова і при тій нагодї буде устроєне віче, то чей і з Вас богато зможе приїхати до Львова. Ми з-разу гадали зробити тото в Коломиї, але роздумали, що у Львові зійде ся і більше интеліґенції, і більше селян з різних сторін краю, та й заграничним людям, що хочуть пошанувати М. Драгоманова, лекше мати дїло зі Львовом..." — В Илинцях, повіта снятиньского, отворено дня 21 с. м. "Народну Спілку", до котрої вписало ся по-над 30 членів. Коломийскій центральний видїл "Народних Спілок" заступав в Илинцях д-р Трильовскій.

Як знають руске письмо на почтах галицких? — на те подає "Народ" такій факт: "Лист адресований до редактора "Народа", даний у Львові 11 вересня з виразною адресою "в Коломиї", пійшов собі до Зашкова [12/9], потім до Крехова [13/9], до Жовкви [14/9], потім ще раз до Крехова і до Жовкви [4 жовтня] і нарештї 6 жовтня прийшов благополучно до Коломиї. Значить: вандрував собі майже місяць і важна справа не була полагоджена. А ті Русини ще нарікають!"

Холєричні порядки. Від Вп. о. Д. Танячкевича одержуємо отсе письмо: Не знаю, якої тактики придержують ся власти санітарні взглядно адміністративно-політичні в місцевостях навіщених холєрою, — я в моїй сторонї знаю припадки, в котрих до холєричних хорих не допускають священиків, просто в той спосіб, що изолювавши хати з хорими, збороняють приступ до них. Отже умирають люде без сповіди і без христіяньского похорону, як се чинить ся в Острівци, староства золочівского. Не знаю, чи се східне з проґрамами певних коаліцій чи конвенцій, чи нї, але се певна річ, що з проґрамою віри і церкви се не згідне. Удаючи ся з представленєм сеї справи, де належить, підношу єї прилюдно тому, щоби дати нагоду і другим моїм братям по службі сконстатувати чи сконтролювати можливі такі практики. Навязуючи річ до похоронів, не можу не виразити певної обави, чи ховаючи тих то мерцїв, в кількох годинах, ба навіть і зараз по узнаню смерти, чи не поховає ся часами когось в лєтаргу, отже живого? — Данило Танячкевич.

Красні порядки! Кореспондент львівского Przeglаd-y доносить, що еп. д-р Пелеш мусїв перервати свою візитацію в старо-міскім повітї з причини так поганих доріг повітових, що нераз зневолений був бристи болотом, бо конї не годні були єго з болота витягнути. Для нас славні "polskie drogi" не новина, але дивує нас, що Поляк зрадив публично — і то в шляхотскім "Przegląd-i" — тайну "польского бецирку"...

Ґенеральна дирекція державних зелїзниць подала до відомости, що їзда поспішних поїздів зі Львова до Відня скоротить ся о 1 годину 25 мінут а з Відня до Львова о 50 мінут. — В справі заведеня проєктованого блискавичного поїзду межи Віднем а Львовом чинить перепони Північна зелїзниця. Зелїжнича рада рішила удатись до міністерства, щоб оно вплинуло на "Nordbahn" в справі заведеня блискавичного поїзду вже з 1-го мая 1895 р.

Великій огонь навістив вже по другій раз село Мизунь, долиньского повіта, дня 27 с. м. в само полудне. З причини сильного вітру годї було і подумати о ратованю. Наспівша огнева сторожа з тартаків барона Поппера змогла спасти ледво дві хати з посеред горючих будинків. Жертвою огню упало 23 селяньских загород разом з цїлими запасами збіжа і паші. Причиною огню була имовірно неосторожність при сушеню льну й конопель. Половина погорільцїв була обезпечена.

Дрібні вісти. За кілька місяцїв має бути в Тернополи заведене елєктричне освітленє; теперішний властитель Загробели Чарковскій-Голїєвскій хоче в сїй цїли використати водну силу Серета. — Дирекція почт і телєґрафів оповіщує, що з днем нинїшним в полудне зносить ся тимчасовий уряд почтовий і телєґрафічний враз з телєґрафічною стацією на виставовій площи у Львові. — В Петербурзї за спонукою д-ра Боткина має станути заведенє, призначене для удержуваня сировицї з крови звірят, штучно заражених діфтерією після методи д-ра Ру з Парижа. — При посвященю нової церкви в Петербурзї пукла горіюча лямпа; з того счинив ся такій страшний переполох, що всї кинули ся до дверей і в стиску задушено 25 осіб а 9 тяжко покалїчено. — Нїмецкій цїсар Вільгельм написав музичну композицію, котру оногдї виконано в берлиньскій опері; публика коби лиш не з підхлїбства, заявила присутному цїсареви ентузіястично своє вдоволенє. — У Відни помер 18 с. м. звістний войсковий композитор Альфонс Чібулька. — В Цуринї на Буковинї стріляв дня 28 с. м. різник Михайло Журовскій до дика а вцїлив в груди свого товариша Франца Шіфтера і забив єго на місци, а сам зі страху втїк до Румунії.

Дѣло