Дня 19 с. м. відбула ся в судї карнім в Станиславові розправа против двох міщан з Богородчан, обжалованих о публичне насильство з §.81 закона карного і против тих двох і ще шістьох инших обжалованих по мисли §.279 зак. кар. о викликанє збіговища в містї Богородчанах.
Дїло було таке: В цвітни с. р. просив комітет львівскої вистави через свого делєґата богородчаньского старосту о спонуканє церковного комітету в Богородчанах, щоби той вислав старинний і дуже цїнний иконостас з богородчаньскої церкви на львівску виставу. Отже скликано церковний комітет а сей по відбутім досить бурливім засїданю рішив иконостас вислати. Однакож загал парохіян був тому дуже противний. Дня 6 мая с. р. удав ся богородчаньскій бурмістр Волощук враз з о. парохом Пачовским до церкви, щоби забрав той иконостас, але кількох міщан сейчас зачало битв в звони скликаючи нарід. Тогдї зявив ся староста п. Міхель і просив парохіян зібраних уже в великім числї, щоби розійшли ся, а иконостаса анї образів нїхто з церкви не забере. Однакож се не помогло, і староста видячи, що нарід вже вдирає ся до церкви, післав по жандармерію. Тимчасом товпа збільшила ся, бо противники висилки иконостаса на виставу безнастанно били в звони. Жандармерія, хотячи сему перешкодити, удала ся до дзвінницї а здибавши Ивана Сковроньского арештувала єго підозріваючи, що се він дзвонив. Тогдї товпа обскочила жандарма і вирвала з єго рук Сковроньского. Так само поступила собі при арештованю Базя Рошковича, котрий мав взивати до опору против власти. Свідки розпізнали межи опірниками міщан: Стефана Пташника, Онофрея Яворского, Базя Рошковича, Антона і Іосифа Білицяка, Хризостома Козовича, Михайла і Прокопа Круцинів, котрі всї в пятницю станули перед трибуналом яко обжаловані. Цїлий заколот тревав від години 6 до 8 вечером, через весь час був староста на місци а нарід видячи, що иконостаса нїхто не забирає, розійшов ся домів.
По переведеню розправи узнав суд Стефана Пташника, Онуфрія Яворского і Базя Рошковича винними провини в перешкоджуваню повненя публичної служби [§.314 з. к.] і засудив кождого з них на три недїлї арешту, прочих же обжалованих узнав винними, що в часї збіговища не були послушна сторожи [§.283 з. к.] і засудив кождого з них на 7 днїв арешту.
Дѣло
23.10.1894