◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Рада міста Львова рішала на вчерашнім засїданю, щоби осібна депутація попращала архикн. Леопольда Сальватора, перенесеного до Загребу. — Дальше подав презідент до відомости ради, що п. Ґец, властитель Окоцима дарував свій красний павілон на виставі громадї міста Львова, за що рада рішила п. Ґецови заявити подяку. — З черги відчитав секретар ради письмо п. Л. Дзєдзицкого, котрий з причини заименованя єго краєвим инспектором шкіл складає мандат радного міста. — Опісля відчитано меморіял товариства політехнічного, котре предложило радї проєкт орґанізації періодичних, взглядно постійних вистав промислових у Львові при співучасти товариства політехнічного. Сей меморіял по довшій дискусії відослано до истнуючої комісії промислової. — Відтак відчитано петицію польского товариства ґімнастичного "Сокіл" щоби рада спільно з товариством уладила на площи вистави боїще для забави молодежи на взір парку д-ра Йордана в Кракові. Рада рішила трактувати сю петицію реґуляміново. — На конець між иншими справами рішила рада, на внесенє д-ра Ґерстмана, перемінити 4 клясові мужескі школи им. св. Анни, Мицкевича, Конарского, Сташица і Чацкого на 6-клясові.

Почетне горожаньство надала рада міста Ряшева кн. Адамови Сапізї за єго заходи коло устроєня краєвої вистави. Єсть се вже третє почетне горожаньство, яке кн. Сапіга одержав в послїднім часї яко презес краєвої вистави, именно надали єму се горожаньство міста: Львів, Перемишль, а тепер Ряшів. — Як пише Dziennik Polski, ухвалено на довірочнім засїданю віча 80 міст, щоби всї галицкі міста пійшли за приміром Львова.

Головну виграну львівскої виставової льотерії в висотї 60.000 зр. мало виграти, як говорять, товариство ощадности ческих жінок в Празї. Однако ся вїсть потребує ще потвердженя.

Холєричні відносини в Косові. В Przegląd-i жалує ся якійсь лїкар на дуже невідрадні відносини холєричні в Косові. Сей найкраснїйшій і найздоровшій закуток Галичини — каже він — узнано в теперішній порі за найнебезпечнїйше гнїздо холєри. Помір прибрав великі розміри; люде падають мов посеред граду куль, страшна в конаню, а скорий розклад тїла чинить трупи ще страшнїйшими. При тім нелад в місточку і на передмістях страшний. Гній і смітє нагромаджені коло хат цїлими лїтами. Населенє як жидівске так і христіяньске, майже дике, повне пересудів, видить в лїкари і в жандармі ворога, котрий спровадив хоробу а для зиску помагає розшарюваню єї і троїть хорих. Два тижднї тому зарядив повітовий лїкар дезинфекцію кирниць негашеним вапном, та о мало що не прийшло до ворохобнї. Коли-ж мамо того жандармерія всипала вапно до кирниць, то лїкарі боять ся о своє житє. Другим разом виказала ревізія в жидівских домах два трупи в пивници і двох конаючих, схованих в скрини. Недовірє до лїкарів розширилось і межи интеліґенцією місцевою і в ратунковім комітетї. Замість помочи — дізнаємо неприхильности а навіть, сли се правда, і она потакує сплетням простолюдя, мов би лїкарі троїли хорих...

З Дрогобиччини доносять, що сего року не удали ся там бараболї. Дуже богато погнило в поли і доси ще не скінчено викопувати, бо слота і студїнь перебиває. Осїнні сїна також ще не зібрані. Часть трави ще не кошена, друга часть лежить в покосах і гниє, а лиш може третя часть зложена в копицї і дожидає погоди, щоби можна єї звести і умістити в оборогах. В ночи з вторка на середу минувшого тиждня упав в тамошних горах снїг. Люде надїють ся ще довгої осени, а то з причини, що листє з дерев вже поупадало, бо між народом єсть повірє, що єсли листє з дерев упаде в жовтни, то можна надїяти ся легкої і короткої зими.

Самоубійства. Jahrbucher fur Nationaloekonomie und Statistik подають в послїднім випуску точні дані про самоубійства в Евpoпі. Після тих даних було в Австрії самоубійств: в 1884 роцї 3.783, в 1885 р. 3.891, в 1886 р. 3.837, в 1887 р. 3.844, в 1888 р. 3.690, в 1889 р. 3.733, а в 1890 р. 3.115. Найчисленнїйші случаї повішеня. І так повісило ся в 1884 роцї 1.678 осіб, 1885 р. 1.758, в 1886 р. 1.727, в 1887 р. 1.735, в 1888 р. 1696, а в 1889 р. 1008. Друге місце займають утопленя, бо в 1884 роцї утопило ся 1.049 осіб, в 1885 р. 1.060, в 1886 р. 1.027, в 1887 1.040, в 1888 р. 963, а в 1889 р. 919. Застрілило ся в 1884 роцї 604, в 1885 р. 619, в 1886 р. 606, в 1887 р. 600, в 1888 р. 555, а в 1889 р. 778 осіб. Впрочім допускають ся самоубійства переважно мужчини, бо в 1881 р. відобрало собі житє 3.000, в 1885 р. 3107, в 1886 р. 2513, в 1887 р. 3032, в 1883 р. 2881, в 1889 р. 2925 а в 1890 р. 2929 мужчин.

Дрібні вісти. Австрійско-анґлійскій банк будує у Львові власний будинок при улици Третього мая на місци віллї п. Щепановского. — У Відни застрілив ся радник міністерства торговлї, Адальберт Гофман. Причиною самоубійста були лихварскі довги. — В Брайтон в Анґлії помер в 75. роцї житя д-р Вільгельм Мун, винаходець названої єго именем системи знаків писарсках для темних. Д-р Мун був сам слїпий. Єго система найшла доси приміненє в 476 язиках і нарічах.

Дѣло