Від трудящих визволеного українського м. Львова.

 

Батькові і полководцеві нашому Йосифу Віссаріоновичу Сталіну

 

Дорогий Йосиф Віссаріонович!

 

Тяжке горе, лиху біду винесли ми за ці роки. Ворог ненависний, фашистський — німець лукавий і злобний, неначе злодій уночі, у місто наше вдерся по-розбійницьки.

 

Крок за кроком у жорстоких боях, відбиваючи шалений натиск численних ворожих орд, кров'ю своєю захищали бійці Червоної Армії кожну п'ядь нашої землі радянської.

 

Фашистська Німеччина намагалась країну нашу підкорити і поневолити, заводи, шахти і ниви багаті привласнити, народ могутній, гордий і волелюбний в робочу худобу обернути. Наше українське місто, стародавнє і славне, німці кров'ю залили, шибеницями вкрили, споганили. Думали — здійснилась їх мрія, думали — хазяї вони тут навіки. І хазяйнували по-своєму. Вони перейменували українське місто Львів у Лемберг, а вулиці міста назвали іменами своїх бандитів Гітлера, Герінга та інших фашистських лиходіїв.

 

Але не скорився Львів!

 

Німці намагались одурити нас, — вони писали в брехливих своїх газетах і верещали по своєму радіо, що немає вже більше Червоної Армії. Вони в нестямі репетували про перемогу і чванились своїм Берліном, як столицею, мовляв, "світової імперії".

 

Але ми знали — є на світі Москва!

 

Ми вірили в майбутнє тому, що в Москві живе Сталін, а Сталін — це перемога, Сталін — життя. І ми боролися з ворогом, злітали в повітря мости і склади, летіли під укіс ешелони, падали на вулицях від партизанських куль гітлерівці та їх найманці — зрадники українського народу, вибували з ладу верстати. Ми не шкодували себе в цій боротьбі, знаючи, що боремося за честь і волю своєї Вітчизни, за щастя всіх народів Радянського Союзу.

 

У цій боротьбі у нас не було вагань і сумнівів. Ми знали, що ми не самотні. Під Москвою і на вулицях Сталінграда, в Ленінграді та біля круч Дніпрових наші брати — доблесні радянські воїни — росіяни, українці, білоруси, грузини, казахи і всі народи великого Радянського Союзу героічно б'ють гітлерівські орди, борячись за нашу землю, за наш Львів.

 

Понад три роки хазяйнували німці у Львові. Але в минуле відійшло вже страшне хазяйнування окупантів, немає гітлерівських орд у Львові. Викинула їх геть Червона Армія. Наше стародавнє українське місто Львів навіки стало вільним, радянським.

 

Це щастя принесла нам рідна наша Червона Армія. Довгожданну волю повернули нам Ви, любимий наш батько і полководець. Ваша воля очолила країну в боротьбі за перемогу. Дякуємо Вам, Верховному Головнокомандуючому збройних сил Радянського Союзу.

 

Ми клянемося Вам, товаришу Сталін, і всьому народові радянському, що всі свої сили, все віддамо справі остаточного розгрому ворога ненависного, німця проклятого.

 

Ми відбудуємо в найкоротший строк все те, що зруйнували німецько-фашистські підлі загарбники. Зробимо своє рідне місто ще більш багатим, більш квітучим, більш щасливим.

 

Не бувати більш ніколи німцям у Львові, не бачити його вулиць, не топтати його парків, садів і майданів.

 

Ми знаємо, що є ще охочі до чужого добра, що зазіхають на Львів, це польські пани-емігранти кліки Соснковського, Рачкевича-Кукеля, Матушевського, які своєю політикою загубили свою країну, віддавши її під німецьке ярмо, знову зазіхають на західні українські землі, на наш український Львів.

 

Але не буде цього ніколи!

 

Львів споконвіку від самого свого заснування був українським містом — таким він і залишиться.

 

Народи Радянського Союзу, зокрема, український народ, зацікавлені в тому, щоб мати на своїх кордонах дружню Польщу, і щиро вітають створення Польського Комітету Національного Визволення і польської армії. Польський народ, з допомогою героічної Червоної Армії, поверне собі споконвічні польські землі на заході Польщі, силоміць загарбані німцями, і буде створено вільну, демократичну, незалежну і сильну Польщу.

 

Грабувати і поневолювати Радянську Україну німцям допомагали підлі зрадники українського народу — українсько-німецькі націоналісти, всі ці бендери, мельники, бульби, кубійовичі. Українсько-німецькі націоналісти, як і польські націоналісти, виконуючи наказ Гітлера, намагались розпалювати братовбивчу війну між українським і польським народами, тим самим допомагаючи німцям поневолити український і польський народи. Але український народ завжди зневажав і зневажає цих виродків, підлих німецьких псів. Український народ вірний своїй Вітчизні — великому Радянському Союзові.

 

Велика Вітчизняна війна ще більше згуртувала народи Радянського Союзу для нещадної боротьби з найлютішими ворогами людської свободи — німецько-гітлерівськими загарбниками.

 

Під Вашим проводом, товаришу Сталін, буде остаточно знищена фашистська Німеччина та її прихвосні.

 

Ми зобов’язуємось все зробити, що в наших силах, щоби звільнити поневолені фашистською Німеччиною народи Европи.

 

Ми також впевнені в тому, що наша Червона Армія доб'є німецько-фашистського звіря в його власному лігві.

 

Львів, як і всі визволені українські землі, знов пишатиметься щасливим і радісним радянським життям.

 

Хай живе вільна, возз'єднана Радянська Україна!

 

Хай живе і міцніє наша Вітчизна — великий Радянський Союз!

 

Хай живе сталінська дружба народів!

 

Слава нашій визволительці — нашій доблесній Червоній Армії!

 

Слава великому Сталіну!

 

(Прийнято на мітингу трудящих м. Львова 30 липня 1944 р.)

 

Вільна Україна

 

08.08.1944

До теми