Львів, 1-го липня
Вістка про смерть головного редактора часописів "Львівські Вісті" та "Рідна Земля", визначного українського журналіста та громадського діяча, Осипа Боднаровича, оповила смутком не лише наші редакції та наші журналістично-письменницькі кола, але теж і всю нашу патріотичну громаду. Довголітня повна посвяти діяльність Покійного в ділянці української культури на визначних журналістичних місцях, діяльність, яка постійно стояла в осередку загально-національних потреб, диктована великим громадянським почуванням і національно-непохитною поставою, виєднала Покійному в нашому громадянстві пошану, признання та любов. Доказом цього й численні вияви співчуття, надіслані теж і на адресу редакції, та зорганізована участь українського громадянства в похороні, що відбувся у Львові у п'ятницю, 30-гo червня з церкви св. Петра і Павла на Личаківський цвинтар.
Ще попереднього дня, в четвер, 29-го червня відбулась у каплиці при вул. Кохановського, куди перевезено тлінні останки Покійного, панахида, яку відправив парох Личакова о. канонік Дуткевич. У панахиді взяли участь, крім родини, свояки і товариші Покійного.
Другого дня ранком перевезено домовину до парохіяльної церкви св. Петра і Павла. Там відправлено заупокійну Службу Божу з Панахидою.
Похоронний похід вирушив в год. 15-ій, після відправи в церкві та відчитаній євангелії перед нею, ведений кількома десятками духовенства. Домовину винесли колишні співробітники Покійного. Похорон звеличав Ексц. Преосвященний Йосип та о. пралат Куницький, о. канцлер Ґалянт, оо. каноніки: Костельник, Ґорчинський, Дуткевич, о. ігумен Назарко, оо. Василів, Годунько, Клюс, Кучабський, Козицький, Рудь, Харина, Негребецький, оо. Студити. Редемтористи та інші. За духовенством йшли представники журналістів і письменників. Похоронний віз був прибраний десятком вінків. За похоронним возом йшла дружина і син Покійного та рідня, дальше члени редакції. В похороні взяв участь шеф преси п. Ґеорґ Лєман, директор Видавництва газет п. Шарке, посадник міста Львова д-р Ст. Біляк, представник Військової Управи сотник О. Навроцький, представник старшин Стрілецької Дивізії оберштурмфюрер Угрин-Безгрішний, директор Українського Видавництва п. М. Матчак, головний редактор "Краківських Вістей" п. Хом'як, представники українських журналістичних, письменницьких, мистецьких і наукових кол, як теж представники українських установ і сотки-сотки українських громадян Львова.
Над свіжою могилою, яка виросла недалеко від могили пок. проф. Сімовича, промовив ігумен монастиря оо. Василіян о. І. Назарко, який підкреслив важку двадцятькількарічну журналістичну працю Покійного для добра української громади, головно видвигаючи Його високі моральні засади, згідні з христіянською етикою, якій він був вірний до останних хвилин життя. Від товаришів, від редакції і від Спілки Українських Журналістів попрощав Покійного ред. Є. Яворівський. У своїй промові сказав м. і промовець, що пок. ред. О. Боднарович гордо ніс прапор української преси, кладучи завжди на першому місці добро української нації. Вкінці промовляв ще воєнний звітодавець ред. Степан Конрад, прощаючи Покійного в імені воєнних звітодавців Штандарте "Курт Егерс". Хор під керуванням диригента Володимира Панасюка відспівав пісню про Морозенка, висловлючи в цвинтарній тиші глибокий смуток громади.
Нову могилу вкрито загальним жалем і багатьома вінками, між іншим від дружини та сина, від Прессешефа, Уряду ГГ., від агенції "Телепрес", від Українського Видавництва, від редакції військового щоденника "Разпе унд Рад" і редакції "Голосу Правди", від Видавництва Газет, від товаришів праці, від редакції "Львівські Вісті" та інші.
Львівські вісті
02.07.1944