Львів, 15 червня.
Місяць травень був такий, як хлібороби собі його бажали; холодний і мокрий. Стара німецька приповідка каже: Холодний і мокрий травень наповняє хліборобові стодолу і бочку. В землі є досить вогкості та зробилося вже тепло. Все росте швидко, на жаль, теж і бур'яни. Тепер саме час боротися з ними. Все, що має руки і ноги, мусить забратися до сапання. Картоплю треба боронувати. Бур'яни мусять бути знищені вже в зародку, Так можемо заощадити собі багато ручної праці, перш за все саме в часі, де потребуємо всіх рук для сінокосів. Найбільше клопоту маємо тепер з цукровими та кормовими буряками. Тут є кожний день дорогий як для сапання, так і для пересаджування буряка. Саме в цьому році, коли ми маємо так мало штучних добрив, треба задержати для буряка поживні речовини грунту без решти. Бур’ян віддячується за те, як тільки найвищим врожаєм, але і кількістю цукру. Коли буряки будуть оброблені один тиждень за пізно, може бути врожай на половину менший. Коли вже посходили всі рослинки буряка, треба обсапувати буряки не тільки між рядами, але і в рядах т. зн. залишити кущики буряків не тільки в таких відступах, в яких ми опісля хочемо їх проривати. Проривку бур'яка треба починати по змозі якнайкраще, бо зайві рослинки бур'яка шкодять таксамо, як бур'яни.
Пасовища виглядають назагал добре. Тільки там, де було замокро та, де пасовища були за сильно спашені, є багато до направи. Тут мусимо зараз почати працю з волокою. Пасовища треба час до часу зволочити, перш за все тому, щоб розкинути коров'ячі відходи та кретовиння. На жаль, мусимо ствердити, що розпорядок окружних господарських керманичів, щоб в кожному селі зладити волоки для громадських пасовищ, виконаний тільки в малому проценті. На громадських пасовищах видно багато пастухів, що цілими днями сидять там бездільно. Кожному пастухові треба дати до рук лопату, або вила, щоб підчас пашення розкидав рівночасно лайняки. Це дійсно хосенна праця та дуже оплачується. Мусимо почати порядне плекання пасовищ і це є перший шлях до збільшення молочности корів.
Вважайте на сіножаті та не допускайте, щоб трава росла за висока. Саме в цьому році, коли травень приніс багато вологості, буде вчасно скошена трава та конюшина сильно відростати та дасть добрі другі покоси. Пам'ятайте завжди одне: коли рослина дала багато насіння, сповнила вона свою ціль на цей рік, її ріст закінчений. Це саме діється з травою. Поминувши те, що при пізньому кошенні збираємо тільки солому, а не білок, від якого корова може давати молоко, — дозріла сіножать не дасть другого покосу, а навіть не оплатиться, як пізнє пасовище. Тому увага: краще косити три дні за рано, як тиждень запізно. Трава росте дуже швидко.
Для більших господарств можна би вже дати вказівки на наступний рік. У більших сільських господарствах є ледви можливе скосити всю траву у відповідному часі, не можна дати собі ради з роботою. Трава, скошена на кінці, завжди застара. Тут можна порадити собі так: частину сіножатей спашуємо молодняком у відступах часу, нпр. ч. 1 до 10. травня, ч. 2 до 20 травня, ч. 3 до 30 травня. Треба вважати, щоб на вогкіші сіножаті не виганяти худоби завчасно, бо вона все затопче. Якщо грунт досить твердий, можна розуміється пасти на ньому і корови. Для удобрення спашування сіножатей треба мати під рукою компост. Компост вивозимо вже в зимі на сіножать і складаємо на велику купу, а зараз, як тільки відженемо худобу, розкидаємо його та приволочуємо. З кінцем травня, коли земля вже огрілася, бачимо знамениті наслідки компостування сіножати. Причина цього така: бактерії в компості потребують до швидкого розвитку тепла, а з кінцем травня находять його в землі. Спашуванням і компостуванням трави дуже поправляються. Де звичайно росло одно стебло, виростають тепер 2 і 3 стебла. Коли спашуємо так у відступах, відкладаємо звичайно час сінокосів. Тоді можна спокійно починати сінокоси та не боятися, що остання трава буде за стара. При ушиванні козлів іде праця ще краще. Одночасно можна сапати і не допустити, щоби зрослися бур'яни. Раннє спашування та компостування сіножатей приносить як бачимо великі користі. В цей спосіб ощаджуємо весною пасовища, а пізніше чаємо на них більше трави для корів. Неспашувану сіножать кoсимo раніше та можемо вживати її потім, як пасовище для молочних корів. Так творимо собі цілком іншу кормову базу та не потребуємо більшої кількости добрив. Але треба придбати компост, а саме тепер час це починати. Аж до часу жнив всюди прочищуємо рови і так одержувану землю звозимо на подвір'я. Всякі відпадки з поля і подвір'я перетворюються з цею землею і гноївкою на компост. Компостова купа, де немов би каса ощадности для селянина, а благословенні наслідки цієї праці бачимо в наступних роках в постійному зростанні врожаю, а головно в тваринництві.
Свині слід тепер виганяти на пасовище, чим більше пасовищ, тим краще. В цей спосіб осягнемо розвій костей і м'язів свиней — восені приступимо до їх відгодівлі. Молода трава, це найкращий білковий корм для молодих свиней. Дуже добрі є для них лісові пасовища.
Ще можна насаджувати квочки, щоб виховати курята. Вилягові яйця треба по змозі брати від добрих племінних стад. Мусимо докласти всіх зусиль, щоб прийти знову до нормального поголів’я дpoбy. Хворий дріб слід своєчасно висортувати. Кури, які мають у літі блідий гребінь — хворі і мусимо їх позбутися.
При всіх працях на подвір’ї та в полі не можна забувати про город. Город мусить бути гордощами господині. Треба в ньому садити, сапати і полоти. Городи мусять бути по змозі всебічні. Коли з якогось кусника зберемо городовину, нпр. шпінат, треба його знову зараз засадити. В першу чергу слід взяти під увагу всі роди капусти, після ранньої картоплі перш за все каляpeпy. Город повинен давати городовину не тільки для власного господарства, але і на продаж. Саме делікатну городовину на продаж треба вирощувати в городі, а грубшу можна управляти на полі. Городовина дає нам найкращий врожай необхідних харчових засобів, але мусимо її відповідно плекати.
Хлібороби! Зверніть увагу на афіші про сільсько-господарські роботи, що їх одержують для розліплення громади.
Львівські вісті
16.06.1944