◦ ◦ ◦ ◦

Украінська справа на мировій конференціі.

ЧОРТКІВ, 25. червня. На основі відомоі телєграми Ради Чотирох до Украінців і Поляків з дня 20. марта с. р. відбулося дня 12. мая с. р. засідання міжкоаліційноі комісіі для польсько-украінського перемиря в Парижі. Про отсе засідання подало У.П.Б. ще дня 14. мая на основі париського радіо коротке звідомлення, а тепер довідуємося з француськоі часописи докладнійше про нього. Звідомляє: "Міжкоаліційна комісія для заключення польсько-украінського перемиря зібралася сьогодня на повнім засіданню під проводом англійського генерала Боги. Були присутні на отсім засіданню з польськоі сторони Дмовський та ген. Розвадовський, з украінськоі сторони Панейко, Лозинський та полковник Вітовський. Презідент предложив проєкт завішення оружя, а як демаркаційну лінію ріку Буг та західну границю повіту Дрогобич. В той спосіб Львів зістав в полосі окупаціі польськоі, а нафтовий район в руках Украінців. Отся лінія не пересуджує в ніякий спосіб инших границь між Польщею і Украіною. Війська будуть зобовязані опустити означеві теріторіі протягом 5-ох днів після підписання перемиря. Завтра відбудуться нові засідання комісіі, на якій сторони представлять своі замітки та поправки". На отсе предложення міжкоаліційноі комісіі відповіла Польща офензивою з 14. мая. Що отся офензива викликала в коаліціі сильне негодування на Польщу, видно з деяких телєграм, навіть польських часописів, які очевидно стараються всіми силами затушувати отсе негодування. Так звідомляє "Ілюстровани Курієр Цодзєнни" з дня 7. червня. "Напруження спричинене застереженнями представителів коаліціі у Варшаві проти підняття офензивних операцій з польськоі сторони в східній Галичині де-що зменшилося (??) Доказом сього є виізд мішаних комісій польсько-коаліційних до східноі Галичини для розсмотрення відносин. Другим обявом є відвідини представника Англіі у віцеміністра справ закордонних Врублевського, з котрим представник Англіі конферував приязно." Отже з того, що представник Англіі "конферував приязно з віцеміністром" вносить "Іл. Курієр Цодзєнни", що коаліція зачинає одобрювати злочинні кроки поляків проти галицької Украіни... Тимчасом інформаціі німецькоі преси "Нає Фрає Прессе" з 6. червня доказує якраз щось противного. Стоіть там слідуюче: "В наступі Поляків на Украінців в Галичині мирова конференція вбачає нарушення умов, які були поставлені Полякам конференцією. Так зникли симпатіі Антанти до Польщі''.

Німці в Румуніі.

ЧОРТКІВ, 25. червня. В Зелені Свята відбувся в Германштадті в Семигороді численний зізд німецьких делєгатів з усіх провінцій великоі Румуніі. Зізд мав на ціли закріпити злуку всіх Німців румун, держави і в той спосіб скріпити німецький елємент. Кромі того Німці сподіються також мати з того економічні користи через поширення економічних організацій. Один з буковинських делєгатів говорив: Ми на Буковині заявилися за прилученням до Великоі Румуніі ще на кілька годин скорше чим самі Румуни. Ми се зробили розуміючи, що наш німецький елємент лиш тоді може вдержатись, коли прилучиться до сильного бльоку семигородсько-саксонського люду. ("Дайтше Тагеспост" з Германштадту з 11. 6.) Румуни вже відплачуються за льояльність, закриття черновецького німецького універзітету є доброю прелюдією.

Нота Колчака до Коаліціі.

ЧОРТКІВ, 24. червня. "Вєк Нови" подає отсе радіо з Ліону. В відповіди на жадання Коаліціі заявив Колчак, що має незломну волю перепровадити як найскорше вибори до конституанти. Скликувати національне зібрання з 1917 р. він не має наміру, через те, що воно не було вибране в нормальних умовах. Що до держав, які повстали в границях Росіі не бачить Колчак ніяких трудностей! Границі іх повинні бути вирішені на основі взаімноі умови. Колчак приймає співпрацю Союза Народів що до заведення широкоі автономіі в Росіі. Категорично стверджує рішення додержати всі зобовязання, отже і відносно довгів Росіі затягнених аж до большевицького перевороту в році 1917. Відповідь Колчака зробила корисне вражіння в парижських політичних кругах.

Польща хоче союза з Румунією щоби утискати жидів.

ЧОРТКІВ, 24. червня. "Вєк Нови" з 11. 6. подає за "Морнінг Пост" слідуюче: Бажання союза з Румунією має бути також тим мотивоване, що ані Польща, ані Румунія не хоче згодити ся на гарантовання охорони жидів в ix областях, постановами Союза народів. Польське правительство має, здається, приготовити меморіял, котрий предложить мировій конференціі, а в котрім воно протестує проти наражування на небезпеку такими постановами про національні меншости прав суверенности Польщі. Румунія мала навіть прямо заявити, що мира з того рода клявзулями не підпише. Становище Польщі в жидівському питанню мотивує "Морнінг Пост" тим, що в склад польського населення входить 14 проц. жидів, які говорять по німецьки і які ділали в інтересі Німців та булиби на будуче уживані Німцями для ширення невдоволення в державі передовсім, коли б Німці ввійшли до Союза народів.

Жиди супроти погромів в Польщі.

Сіоністичне пресове бюро доносить з Копенгаги: Дня 21. мая с. р. відбулись в Ню-Йорку величезні збори в ціли протесту проти жидівських погромів в Польщі. Збори були величавою маніфестацією в життю американських Жидів. Триста тисач робітників здержалось в тім дні від праці на знак протесту і жалоби. Як доносять часописи "Ню Уорльд" і "Н. Й. Геральд" зібралось в городі на площі Медізона 200.000 маніфестантів, в тім 15.000 делєгатів жидівських організацій товариств. На зборах виголосили бесіди Натан Штравс, амбасадор А. Єлькус, бувший кандидат на президента Чарльз Гюз, рабін Візе, посадник Ню—Йорку Гілян і інші. Усі бесідники висказали своє обуреннє по причині жидівських погромів і зажадали, щоби Сполучені Держави підняли негайно кроки в ціли положення кінця всяким погромам і безправствам. Чарльз Гюз напятнував погроми як зраду справи, за яку Америка билася. Посадник Гілян протестував проти погромів в імя христіянства.

Збори ухвалили резолюцію, яка жадає негайноі інтервенціі американського правительства, щоби запобігло дальшим надужиттям і зажадано покарання винних. Американська преса заняла становище, прихильне Жидам.

Резолюціі зборів вислано до президента Вільзона і на мировий конгрес до Парижа.

Українські вісти