◦ ◦ ◦ ◦

Великі успіхи наших військ. З офіціяльних джерел довідуєшся, що наші славні війська по розгромі польських відділів, зайняли Красне, Жидачів і Винники (7 км. од Львова). З великим успіхом розвивається плян окруження Львова.

Станиславів занято нашими військами.

Начальний командант всіх галицьких військ генерал Греков проіхав через Тернопіль і є зараз на фронті.

З лябораторіі европейської опініі. Підчас побуту Поляків в Тернополі, спровадили вони до нашого міста якусь англо-американську місію, до якоі закликали "делєгацію од украінського населення". Ця "делєгація" склалася в той спосіб, що приходили Поляки до людини, не дуже-то міцноі в украінській справі, і казали, що має йти до місіі. І так заступали інтереси Українців д.д. Чикалюк, Миронович, Онишкевич і Свистун (той, що втік з Поляками). "Делєгати" називали себе "русинами" і очевидно дуже подобались Полякам. Більш докладні відомости редакція помістить в найблизчих числах на основі протоколів.

Торговки не приймають укр. грошей. Помічається, що на ринку не приймають баби украінських грошей. Було вже скілька випадків, що приходилося примушувати торговок до приймання грошей. Зрозуміла річ, що не має надіі вплинути на свідомість і сумліннє бабів-торговок в моральний спосіб. Повинно перейти до рішучих средств. На ринку не видно поліціянтів, які повинні стежити за порядком і відпроваджувати до магістрату тих, що не приймають українських грошей.

Слово вияснення. Як відомо всім, усіх Наддніпрянців, що не викажуться, що вони заняті якоюсь роботою в нашому городі, виселюється військовими властями за Збруч. Це зарядження може декого здивувати, або й неприємно вразити, та воно має свою рацію.

Ще недавно бачили ми в Тернополі тисячі Наддніпрянців, що вешталися по городі без діла, кидали мов половою грішми і витворили дорожнечу в якій ми всі душилися. Та все те можна було перенести. Одначе виявилося, що під фірму наших наддніпрянських земляків підшиваються всякі чужинецькі провокатори і шпіони, які вносили в наше життя розклад і затроювали нашу атмосферу. Коли вийшов приказ от. Осецького, щоби всі військові зголошувалися до своїх частин, тоді чи мало т. зв. "Українців" передяглося в цівільний одяг і перейшли до Поляків, а підчас інвазії зголосилися до армії Денікіна. Значиться допустилися державної зради. Сього було вже за богато. І вийшли гострі зарядження, які мають на меті очистити нашу територію від небезпечного елєменту.

Мабуть останньою валкою виселених будуть друкарі нашого часопису, котрі кинули самовільно працю та ще насилували наших місцевих складачів, не допускаючи ix до печатання газети. Як таких, що мутили в нашому городі лад і насилували особисту свободу наших горожан, військова влада відставила ix за Збруч.

Українські вісти