Украінське військо!
Прийшов час нашого рішаючого бою з Польщею, що йде грабити нашу землю, несучи нашому народові руіну і загладу. В ту важну послідну хвилю треба доложити всіх зусиль, щоби оборонити край перед ворогом.
Щоби скріпити державну владу, Виділ Украінської Національної Ради і Державний Секретаріят передали всю свою військову і цівільну власть уповновласненому диктаторови. Моя воля тепер найвисшим приказом для всякого, хто живе в нашій Державі. Хто ій не повинуєсь, тому не буде пощади, хто іі буде слухати, заслужить собі найвисшу нагороду, бо виратує нашу вітчину від ворога.
Із скріпленою державною владою мусить скріпитися карність, дісціпліна передівсім у війську. Жовніри знайте, що без карноти нема війська, а без війська пропаде наша Держава. Тому слухати мусите безоглядно своіх старшин, а старшини мусять стати взором для жовнірів у виконуваню своіх обовязків. За непослух і невиконуванє жовнірського обовязку, дезерцію і т. п. буде вимірена кождому строга кара до кари смерти включно, бо краще щоб згинуло кількох злочинників, ніж малаби гинути Вітчина.
Першим обовязком кождого збільшити нашу воєнну силу. Шкільні діти кидають шкільну лавку і міняють книжку на кріс. Старі господарі кидають своі господарства і добровільно стають у військові ряди, щоб разом з Вами, молоді жовніри, до послідного віддиху бити ворога. Начальна Команда арміі подбала за доставу потрібного оружа, муніціі поживи.
Польські воєнні сили, що прийшли палити і грабити наші села, мордувати українських дітий, насилувати українських жінок і забезпечити для польського панства панованє на нашій богатій землі, стають що раз менші. Вони відходять на захід, бо там треба ім воювати з Німеччиною, яка обявила війну Польщі.
Вперед, украінські жовніри! Ми знаємо, що Ви падете під тягом воєнних трудів і геройських боів, та ми віримо, що Ваша любов до рідного краю переможе всі труди і недостатки. Вже майже на краю своєі галицькоі землі добули Ви з себе послідних сил, щоби не дати своєі вітчини ворогови. І от від того Вашого удару ломиться ляцька сила. Ви за два дві свого походу вперед визволили великий шмат втраченої землі, взяли Чортків, Бучач, Монастириска, Копичинці.
Далі вперед, украінські діти! Ждуть Вас замучені польською неволею украінські села і міста, чекають Вас там Ваші родини, благословить Вас на дослідний бій і на славну побіду весь украінський нарід.
Заліщики, дня 9. червня 1919.
Др. Евген Петрушевич, уповновласнений диктатор.
Українські вісти
19.06.1919