◦ ◦ ◦ ◦

Під сучасну хвилю. Від одного стрілецького старшини, який сьогодня прііхав з Бучача, теперішнього місця осідку Секретаріяту, одержали ми такі вістки:

Великий відворот украінських військ на Галицьким фронті викликаний був з одноі сторони приходом арміі Галєра [яка мала пійти проти большевиків, а пішла проти нас], а з другоі сторони несподіваний виступ Румуніі. Це викликало паніку в деяких частинах нашого війська, яка зрештою уже уляглася.

Ті частини подавалися на схід так скоро, що й досі ворог не заняв опущених ними полос. Тепер вони зacoромлені стягаються на місця призначення. В цілім відвороті артілєрія не втратила нічого, навіть тяжкі гармати вратовані. Скоростріли теж вберегли своє майно.

Відділи, які цофалися панікою, оправдуються тим, що вони не одержали ніяких директив — так, якби кожний стрілець не знав, що коли не одержує нових директив, значить: має стояти там, де стоіть. Але на загал паніка й пригноблення уляглися вже й положення покращало.

За границею украінська справа стоіть так добре, як ніколи досі: всі великі держави згодилися визнати самостійність Західної У.Н.Р. по Сян, з тим, що Львів має бути "вільним містом". Проти большовиків збираються значні сили на Заході.

Чехи з Поляками вже знов розпочали боротьбу за Шлеск і тому більші чеські сили готовляться до напору на Польшу й від угорської сторони. Румунів знов притиснули Угри й тому Румунія постановила й від півночі слати війська против Угорщини. Але в занятій Румунами области задержується украінська адміністрація. Між Румунією й Сербією напруження ізза Банату.

Нашим гаслом є тепер: безумовно до кінця держатися! Польські газети пишуть, що ix війська не мають заміру йти в глубину Сх. Галичини, а коли це роблять, то заімають опущені міста, щоб не було грабунків. Є в тім глум, але декуди лучається й таке, що міста [як Станіславів] досі ніким не обсаджені. Колиб кожний украінський старшина сказав мужві, яку веде: "Я з вами видержу до останка" й додержав цього, тоді ми певно устоялибся. Бо дійсно смішно побоюватися, щоб цілий світ крівавився пять літ на це, щоб поляки могли собі опісля забирати навіть ті землі, що до яких недавно самі заявляли, що не мають до них претенсій. A Румуни до Станіславова й Надвірноі можуть мати такі самі претенсіі, як до Праги або Марсиліі. Кажуть, що армія Галєра вицофується вже з Галичини й має посуватися на Радивилів.

Ізда з Бучача до Тернополя тріває З до 4 годині так, що звязок удержати легко і все можна мати свіжі вісти. Очевидець.

Нарада комісіі мировоі конференціі з украінським мировим посольством в справі Сх. Галичини. Віденська "Ді Цайт" зі 6-го травня доносить про трівожні вісти, що появилися у польських варшавських дневниках, а саме, що справа Східноі Галичини на мировій конференціі стоіть для Польщі зле.

Таж сама часопись повідомляє, що окрема комісія мировоі конференціі запросила на нараду голову украінського мирового посольства в Парижі Сидоренка та бувшого міністра Шульгина та що на тій нараді основно обговорено границі Східноі Галичини та права Украінців.

Америка й Украіна. Як нам переказують, наступ поляків на украінському фронті викликає незадоволення Америки, котра домагається від Франціі його припинення. Америка, взагалі, висловлюється гостро проти імперіалістичної політики французьких керуючих кол.

Світова конференція й Украіна. На одному з останніх засідань мировоі конференціі обмірковувалося украінське питання.

Чехи вивозять нафту. З Дрогобича вивезли Чехи в послідних днях більше як 800 цистерн нафти.

Станіславів в наших руках. Подаємо відрадну вістку, що Станіславів остав ся в наших руках.

З Коломиі. Од приїхавших з Коломиі людей, редакція дістала певні відомости, що інтерновані й полонені Поляки старалися захопити в свої руки власть у місті перед приходом румунських військ. Однак румунські війска перешкодили цему і полишили власть в руках украінців. Румунські війска користуються лиш залізницями.

Як приймають Поляки наших делєгатів. З достовірного жерела довідуємося, що 25. 5. на припорученнє Начальноі Команди галицькоі арміі виіхали зі Стрия полковник Фідлєр і сотник Колтунюк в ціли навязання переговорів з Поляками. Вислані делєгати досі не вернули і мають бути арештовані.

Розстріл Фльоринського. Відомий украіножер, проф. Фльоринський, розстріляний в Киіві в останніх днях.

Засудження П. Біського. Видавець "Гедзя" й "Трибуни" п. Біський засуджений на б років каторги за те, що в його газеті за часи Директоріі провадилася агітація проти большевиків.

Українські вісти