◦ ◦ ◦ ◦

Війна за визволення України. Польський наступ. — Наш протинаступ. (УПБ) Офіціяльне звідомлення з Галицького фронту з дня 16 V. 1919.

Бій на полудневому крилі Армії продовжується. На північ та захід від зелізничого шляху Щирець—Рудки, Самбір—Старий Самбір вивязались важкі бої. На сxід від Львова повели наші частини на лінії між шляхом Львів—Борщевич; а рядовим каналом рішучий удар на ворожі становища, звідкіля змусили ворога до панічної утечі. Ми захопили Пруси, а як добича попали в наші руки одна батерія, 6 скорострілів, 1 міномет, богато телєфонічного матеріялу та муніції. Полонених захоплено 2 старшин і 32 стрільців. Визначну участь в тім підприняттю брали 9-й і 11-й золочівський курінь, а частини 10-го золочівського куріня відбили енерґічний ворожий наступ із Підборець.

На східному фронті наступав ворог через Збруч на північ від Підволочиск на наші стаьовища. Його відбито і він подався взад. Ми захопили оден скоростріл. Начальник штабу Галицької Армії

 

Збірка на українські жертви боротьби. Українські зелізничники в Станиславові уряджують в неділю дня 18-го мая с. р. грошеву збірку на крашанку для українських жертв боротьби. З огляду на добродійну ціль проситься всіх мешканців Станиславова в даний день носити призначену Комітетом стяжку. — Вже о годині 8-мій рано почнуть ходити призначені до сього товаришки і товариші як по улицях, так і по всіх урядах. Тому хай ні одному не бракує в тім дни відзнаки на грудях.

 

Вироком Полевого Суду О.В.К. в Станиславові з дня 14. мая 1919 р., К. 2432/19 зістав засуджений в доразовім поступованню стр. Козьма Цимбалюк син Романа і Юстини (коша УСС.) з Пасічної пов. Станиславів на кару смерти через розстріляння за злочин з §.183 в. з. к., бо він як стійковий утік зі стійки враз з крісом до свого села Пасічної. Кару смерти виконано дня 14. мая 1919 о год. 5.30 по полудни. Окружна Військова Команда, Станиславів.

 

Положення на західнім фронті. У відповідь на нашу, запроєктовану Антантою, пропозицію завішення оружжа на українсько-польськім фронті і негайного розпочаття українсько-польських мирових переговорів у Парижі розпочали Поляки на цілім українсько-польськім фронті — у Сх. Галичині і на Волині — великий наступ з ціллю для кождого аж надто ясною: сильним ударом проломити наш фронт, порвати його на відокремлені частини і порвавши, зліквідувати його, а разом з ним — й українську державність у Сх. Галичині. Рахунок Поляків дуже простий. Замість того, щоби переговорювати з нами у Парижі під бачним оком держав Антанти, Поляки задумали поставити Париж й Антанту перед доконаний уже факт, щоби тим лекше осягнути від них те, чого не мали надії осягнути при дотеперішнім стані річей. До такої розвязки українсько-польського конфлікту робили Поляки заздалегідь великі приготовання. Вони стягнули на українсько-польський фронт усе, що тільки могли стягнути туди з инших своїх фронтів — і перед кількома днями почали наступ на цілій українсько-польській лінії. Та в численнях своїх Поляки перечислилися. Армію нашу польський наступ не застав неприготованою. Правда, після першого — як звичайно — найсильнійшого удару фронт наш подався елястично незначно назад на заздалегідь приготовану другу лінію. Та се тільки звичайний результат кождого першого розмаху, як се ми мали нагоду бачити нераз на ріжних фронтах підчас останньої всесвітньої війни. Ні на одному місци фронт наш не проломано, ні на одному місци частини наші не втратили звязку між собою. Польський наступ здержано на цілій лінії. Що більше! Подавшись під першим напором незначно назад, наша хоробра Армія — по останнім вісткам з фронту — перейшла негайно сама до протинаступу і веде його з одушевлениям та успіхом. Одно і друге — здержання польського наступу і перехід до протинаступу — свідчить наглядно, що ми маємо Армію свідому своїх високих обовязків перед Рідним Краєм і що на Армію сю ми можемо покладатися з повним довірям.

 

Український театр Й. Стадника. В неділю 18-го мая третий раз: "Повстання Мари" — з д-кою Пилипенко в головній ролі. — У вівторок 20-го мая "Мірандоліна", комедія в 3 діях Ґольдоні.

 

Нові видання. "Пролом", місячник літератури, науки, мистецтва громадянського життя. Рік І. Станиславів 1919. ч. 1. Зміст: 1. Вступна стаття. — 2. Юра Шкрумеляк: У вольні дні. — 3. Юра Шкрумеляк: З вольних сонет. — 4. Бєрншерне Бернзон: Вірлине гніздо. — 5. Марійка Підгірянка: На згарищах. — 6. Марійка Підгірянка: Калина. — 7. Марійка Підгірянка: Вертається воля. — 8. Юл. Міськевич: Прірва. 9. Марко Черемшина: Йордан. — 10. Василь Пачовський: Роман Великий. — 11. В.К. Різдвяна симфонія. — 12. Дмитро Казармів: Прольоґ до казки, що не кажеться. — 13. Дмитро Казармів: Серед бурі. — 14. Дмитро Казармів: Мрія. — 15. Дмитро Казармів: Посвята *** — 16. Дмитро Казармів: Юнацька пісня. — 17. Микола Лепкий: З воєнного записника. — 18. Юліян Чапківський: Національно-політичний підклад Шевченкової поезії. — 19. Володимир Бриґідер: Початки життя і смерть. 20. (Б) Черновецький український театр. — 21. Бібліографія. Видає Видавничий Комітет Товариства "Молода Громада" в Станиславові. Редактор: Іван Ставничий. Річна передплата 60 гр. Піврічна 40 гр. Поодинокий зшиток 6 гр. Ціна сього зшитка 15 гр.

 

Република

18.05.1919

До теми