Наші герої.

Ось вони наші герої. Ось вони славні козаки української арміі...

Вже майже пять літ декотрі з них стоять з оружем в руці серед грому гарматних куль, серед постійноі грози смерти... Стоять далеко за тихим родинним життєм...

Передше завдяки лихій долі они стояли на сторожі чужих прав, на сторожі ворожих нам держав. Кровю своєю заливали та кістьми стелили далекі чужі поля... не знать за кого?... і за що?...

Теперь повстали ті наші славні борьці в обороні своєі власноі держави, свойого власного народу, свойого майна... в обороні землі і волі.

На поклик воскресшоі Украіни они радо спішили під іі стяг з посвятою всего що найдорожче. Они позабули на принадну весну життя і пішли будувати мур на оборону України перед ненаситними ляцькими панами і перед грабіжними кацапськими большовицькими бандами.

І не зважають они, що нема в них мундурів, що нема в них того всего, що давали ім бувші держави, яким они служили... бо они розуміють, они знають, що дорога вітчина наша збудилась обідрана, окрадена злобними ворогами.

Хоч убога тепер наша Украіна... та тим дорожша ім.

Минають місяці.. І ось плоди ix трудів. Они устоялись перед переважаючими силами польських військ. Они вибрані сини України, потомки славних запорожців зробили це що Украіна повстала... Они своїми трудами будують сильні мури під ту нову будову нашоі волі.

Нарід, що має таких героів... він певний, що добуде своі права. Він певний, що вірні сини його постоять на сторожі Самостійної Української Держави.

І они не послухають підшептів, ворогів, і партійних османців що хотять викликати роздор між нами, щоб дальше завести у нас на вольній землі чуже панування, щоб дальше ми були рабами.

Ні! они не послухають сего, бо они розуміють хвилю, они розуміють ті сльози стогнучих в ярмі братів, они чують плач і благаючі слова своєї неньки України.

Так! Они знають за кого і за що проливають свою кров.

І ми дорожимо нашими героями— дорожимо ними, як вибраними синами України. Ix імена, ix слава записуються на сторінках нашоі історіі... а потомки наші в піснях звеличають ix труди як невмирущих героів.

Українські вісти