◦ ◦ ◦ ◦

Румуни і Югославяни займають Угорщину.

 

БУДАПЕШТ, 26, ІV. (радіо). Угорське кореспонденційне бюро звідомляє: В наступі проти північного крила східної армії осягнули Румуни 23. IV. Nagy Kallo та посунулися з полудня в напрямі коліна Тиси коло Csap. На прочих частях фронту узискали Румуни тільки незначний простір.

На полудневім фронті напали Югославяни з Battaszek в напрямі Szegszard наші охоронні відділи та викинули їх кілька кільометрів на північ. Зрештою положення незмінене.

 

Зїзд комуністів в Варшаві.

 

ВІДЕНЬ 28. квітня. Польське коресп. бюро доносить про відбутий у Варшаві зїзд комуністів з дня 17. с. м., що зїзд відбувся при участи делеґатів Спартаківців з Німеччини та комуністів з Росії та Угорщини. Наради відбуваються т. зв. "гніздами", на які цілий край поділено: Люблин, Радом, Краків, Кітловина основицька, Катовиці, Завєрцє, Жирардув, Кадіш, Плоцк. Задачию зїзду є підготовити аґітацийний ґрунт для утворення робітничих рад в цілім краю. Ходить о маніфестацію в дни 1 мая. В жидівській дільниці Варшави друкують тепер сотки тисяч аґітаційних друків, призначених на день 1 мая. По місті носять цілі паки друків. При помочи ріжних способів пачкують комуністи оруже та "бібулу".

 

Протест проти арештування Німців в Польщі.

 

БЕРЛІН 25 квітня. "Deutsche Allg. Ztg." доносить. Дня 18. с. м. німецькі представники в Cпa доручили ноту з протестом проти арештовання Німців в Польщі. В тій ноті сказано, що німецький нарід тим так розгорячкований, що нім. правительство не може ручити за свобідний перевіз військ Галлєра.

 

Чехо-польські відносини в справі Шлеска.

 

ВІДЕНЬ 28. цьвітня, Відносини чесько-польські в справі Шлеска на ново заостроюються. Чехи концентрують значні сили.

 

З Угорщини.

 

ВІДЕНЬ 25. цьвітня. Die Zeit доносить, що згідно пляну антанти, розпочався вже похід армії румунської, полуднево-славянської і чехо-словацької та подає о тих рухах слідуюче. Румунська армія в силі 6 дивізій під командою француською враз з артілєрією машерує з Семигороду в напрямі долини Шамос і Кочес та натрафила лише на сильнійший опір під Дебречином. Війська чеські і юго-славянські стоять на лініях демаркаційних — а ціль їх марш на Будапешт.

В чехах заряджено загальну мобілізацію. Ціла кампанія буде тревати кілька день — і антанта сподіється що угорське, совітське військо немає найменшої охоти до боротьби. Zeit кінчить, що однак до тепер не знаємо, чи наступить окупація краю, чи власть обійме нове правительство оперте на більшости народу під контролею міждержавної антантської комісії.

 

Бернштайн про совітську сістему.

 

НАУЕН 26. 4. (радіо). На державнім конгресі рад залізничих робітників говорив Едвард Барнштайн про совітську систему: Ся система означає поворот до перфісних форм робітницького руху. Робити робітників посідачами фабрик — се не є соціялізм, тільки дрібно міщанська анархістична ідеа. Наслідком введення сеї системи бувби упадок продукції і здержання її розвитку. Невдачна совітська система в Росії є виновницею повороту давного тамошнього мілітаризму і капіталізму.

 

Поголоски про заняття Вільна Поляками.

 

НАУЕН, радіо з 24. цьвітня. Поголоски ширені Поляками про заняттє Вильна польськими військами є після донесень литовського пресового бюра, переважно видумкою. Через голод, що повстав наслідком большевицької господарки, населення Вильна счинило зaворушення і прогнало большевиків з міста. Польський большевицький полк т. зв. "Барлавський полк", що прийшов з Москви, перейшов до повстанців. Після новійших вістей брали участь в уличних боях також польські леґіонери. Але поки—що не відомо, чи вони прибули звідки инде, чи може се леґіоністи, скривалися у Вильні від січня, коли большевики заняли місто.

 

Напад на грецький корабель в Будапешті.

 

НАУЕН, радіо з 29. цьвітня. В Будапешті в ночи на 28. цьвітня напали озброєні особи на грецький корабель, що став напроти готелю "Дунамалята", ограбили його, капітана тяжко поранили. Народний комісар для внутрішних справ висказав свій глубокий жаль з цего приводу і зарядив строге доходження у справі виновників. Рівночасно оголошено офіціяльно, що після розпорядку угорсько-радянського правительства чужинці находяться під особливою опікою правительства і того рода проступки супроти них карається смертю.

 

Тижневе звідомлення берлінської біржі.

 

НАУЕН, радіо з 29. цьвітня. В минулім тижні задля Великодних свят наступила на біржі чотиродневна павза. В прочих днях рух держався доволі вузких меж. Одноцільна тенденція не могла витворитися. Головну увагу заняла виміна нот з приводу відїзду німецьких делєгатів до Парижа і надії звязані з тим давали біржі добру опору. Також зупинення страйку в металічній індустрії і банках, як також кращі вісти про робітничі відносини і можливість розпочаття праці в ренсько-вестфальськім і північно-шлеськім ревірі причинилося хвилево до трохи спокійнійшої оцінки, загального положення. З другого боку ніхто не крився з тим, що серед даних обставин неможливо гірській індустрії вдержатися в повній силі. Сього погляду не змінить і ся обставина, що міністерство торгу здається запинило своє на початку опірне становище проти платні вугляному синдикатови. Некористне положення промислу освітлюють також ріжними укладами великих промислових товариств. Ренська фабрика металевих товарів і фабрика машин в Дісальдорі, яка в минулім році платила 20 проц. девіденти на основні акції і 18 проц. на прочі акції, сим разом не може виплатити девіденди зі свого чистого зиску, що виносить 25 міліонів марок. В доннермарській гуті спала стопа девіденди з 25 проц. на 12 проц. в шлеськім акційнім товаристві для експльоатації цинку з 20 проц. на 6 проц. До оживлених трансакцій при сильно зростаючих курсах прийшло в акціях мідяних і мосяжних гут Рірша, до чого незвичайно причинилися інформації генеральних зборів про нову фабрикацію пер.

 

Міжнар. соціял. конґрес в Амстердамі.

 

НАУЕН, радіо з 29. цьвітня. Міжнародний соціялістичний конґрес в Амстердамі утворено в суботу перед полуднем під проводом Врантінга. Програма обіймає отсі точки: 1) теряторіяльні питання. 2) Відбудова інтернаціоналу і московський маніфест. 3) Розвій робітничої преси. 4) Справа скликання міжнароднього соціялістичвого конґресу в серпні в Люцерні. 5) Прелімінар мира.

З Анґлії прибули Гендерсон і Вокстин, з Франції Ранодель і Льонге. Німецької делєґації при отворенню ще не було. Після берлінських донесень оба делєґати нім. соціял-демократії більшости на ту конференцію в Амстердамі Вельс і Герман Міллєр не одержали до суботи пополудні від голяндського правительства двзволу на приїзд, хоч вони вже 17. цьвітня о се старалися. — Натомість одержали такий дозвіл австро-німецький делєґат Зелімер і делєґат німецьких независних соціялістів Газе.

 

Американська позичка.

 

НЮ-ЙОРК радіо з 26. цьвітня. Тpu перші дні позички побіди дали після обчислень 500,000.000 долярів. Округ Ню-Йорк дав 80.000.000 долярів, при чім саме місто Ню-Йорк мало дати 400.000 долярів.

 

Швайцарія узнає чехословацьку республику.

 

Федеральна рада рішила узнати чехословацьку републику під услівєм, що границі Чехословацькі будуть на дальше утревалені.

 

Український голос

 

06.05.1919

До теми