Свято Трудового Народу.

 

День 1. мая установлений в У.Н.Р. урядово Святом Трудового Народу.

 

Отсе перший раз Трудовий Народ б. Сх. Галичини святкує своє традиційне свято на волі. Ледви толєроване б. австрійсько-польським урядом в минулих, в останнім іще році, свято се стало нині святом Трудового Народу нашої Области — по закону, обовязковим.

 

Та ріжниця сьогорічного святкування 1. мая не обмежається тільки до ріжниці на вні. Трудовий Народ нашого краю святкує його нині також в основно змінених обставинах з иншого погляду. Крім найширших політичних прав він може похвалитися нині також чималими здобутками соціяльними, про які він мріяв і за які він боровся довгі роки. Згадатиб хочби найважнійші: перехід давно прагненої землі в посідання безземельного і малоземельного трудового народу села, 8-годинний день праці, державна охорона і т. д., що тикається трудового народу міст.

 

Ріжниці між вчора і нині, як бачимо, величезні.

 

І святкуючи сьогодня своє Трудове Свято в так основно инших, змінених на свою користь обставинах, Трудовий Народ нашого краю не може не тямити одного: сі основно инші, змінені на його користь обставини принесла йому що йно його власна Держава — У.Н.Р.

 

Тому радіючи на своїм Трудовім Святі з осягнених дотепер здобутків, Трудовий Народ наших сіл і міст не може забути про свою Державу. Не може забути про свою Державу саме нині, коли будова сеї Держави ще не викінчена, коли зі всіх сторін загрожують їй сусіди-недруги. Коли важиться її "бути чи не бути".

 

Правда, не одно може, що має місце в У.Н.Р., не зовсім вдовольняє наш Трудовий Народ. Правда, не одно може треба усунути, треба змінити ще. Та се справи внутрішнього впорядковання нашої Держави, внутрішнього устрою чи перестрою її, які нині, коли загрожене саме істнування У.Н.Р., мусять уступити на дальший плян. Нині Трудовий Народ нашої Держави всю свою енерґію, всю свою силу мусить обернути на оборону загроженої Держави, на оборону першого свойого права — права бути суверенним господарем на своїй землі. А оборонивши се право, загосподарюється він опісля на своїй вільній землі — по своїй волі.

 

Република

01.05.1919

До теми