◦ ◦ ◦ ◦

Туреччина за совітську власть.

ОДЕСА, радіо з 23. цьвітня. Турецький конзуль в розмові з отаманом Ґріґоpiєвом предложив плян, щоб у Туреччину післати справних інструкторів революціонерів до боротьби за совітську власть. Він сказав, що тепер може він ужити до сеї ціли 1000 Турків.

Причини війни.

НАУЕН, радіо з 27. цьвітня. За дозволом уряду заграничного оголошує преса звіт німецького бувшого посла в Петербургу ґрафа Поурталєс о єго остатних переговорах в Петербурзі при кінци липня 1914. року. Можливости залагодження сербського конфлікту дорогою дипльоматичною зістали розбиті тільке через мобілізаційні ділання, які були цареви і Сазонови через Ник. Николаєвича і Сухомлінова накинені. Військова партія втримувала царя в вірі, що мобілізація Росиї замаскована може відбутись не потягаючи за собою зараз мобілізації Німеччини. Поурталєс остерігав перед заострюваннєм крізи, а навіть раз в розмові з царем у ночі перестеріг єго, що дальша мобілізація росийська викличе світову війну. Обмотаннє царя через військову партію наступило 25. липня в таборі військ в царськім селі, коли то рівночасно коронна рада повзяла ухвалу дійсної фактичної, оминаючи видання розказу урядової мобілізації. 26. липня сказав Поурталєс на заяву Сазонова — що військові кроки не узнають ще війни, але заходить обава, що по таких кроках будуть рішати о ситуації не дипльомати, а ґенераль-штаби. Поурталєс сказав дослівно: Бійтесь Бога — не віддавайте тільки справи ґенеральштабам. 27. липня змобілізовано рос. війська на границі Австриї, мимо сего, що в межичасі. В день за посередництвом Німеччини заявив, що Австрия не буде анектувати сербської землі, і мимо того, що і анґлійський посол Буханов Сазонова поважно остерігав перед наслідками дальших мобілізаційних приготовань.

Остатна надія на мир розбилася через оголошеннє загальної мобілізації росийських військ і маринарки 31. липня. Росс. міністер двору ґраф Фредерік в розмові з Поурталєс дав до зрозуміння, що Сухомлінов і Макляков переперли у царя розказ мобілізації. Цар і Сазонов не були мабуть в останніх днях може і при добрій своїй волі вже панами своїх рішень супроти партиї військових.

Німеччина а мирові предложення.

БЕРЛІН, радіо 27. цьвітня. Президент німецьких національних зборів сказав на зборах в Фрайербурґу: Ми не пересуджуємо що за значіннє малоби не підписаннє мира для полуднево-західного кутка Німеччини.

Але я припускаю, що ми мира не підпишемо такого, який полишає полонених ще в полоні — який не зносить бльокади. Ми не підпишемо мира, який би віддав Саарґобіт ворогови, а Ґданьск приобіцяв Полякам. То повинні наші вороги знати, що ми не кождий мир, який тілько буде подиктований, підпишемо, що ми хочемо бути не народом невільників.

Ліквідація большевизму.

БЕРЛІН, радіо з 27. цьвітня. В західній области міста Ольонец рух освободження з під большевиків чим раз більшає. Добровольці в марші на Ольонец. В Фінляндиї оуружено около 1000 добровольців для освободження Ольонец, і они мали вже перейти фінляндську границю.

Протест нім. ком. для справ перемиря пpоти промови Галлєра.

БЕРЛІН, радіо з 27. цьвітня. Німецька комісія для переговорів о завішеню оружя передала 26. цьвітня з Спаа жалобу на промову, яку держав ґенерал Галлєр 20. цьвітня в Кротошині підчас переїзду польських військ.

Признання Чехії Швайцарією.

ПРАГА, 27. цьвітня. Швайцарська рада звязкова (Бундешат) признала чесько-словацьке правительство полишаючи на пізнійше означеннє границь.

Економічна війна з Німеччиною.

НАУЕН, радіо з 27. цьвітня. Голяндські часописи подають услівя, під якими коаліція хоче дозволити на торговельний рух між Німеччиною а нейтральними краями. З сего виходить, що ще досі переводиться замкненнє Німеччини а при тім шкодженнє нейтральним краям.

Німецькі делєґати в Верзалю.

БЕРЛІН, 25. цьвітня. Німецьке правительство вислало офіціальне повідомлення, що німецькі повновласники відїдуть з Берліна перед 28. цьвітнем і що они будуть в Верзалю аж до 1-го мая, щоби одержати текст мирових предложень і мирових прелімінарів. Їм товаришить 7 журналістів.

Признання Чехії Швайцарією.

ПРАГА 27. цьвітня. Швайцарська рада звязкова (Бундешат) признала чесько-словацьке правительство полишаючи на пізнійше означеннє границь.

Економічна війна з Німеччиною.

НАУЕН, радіо з 27. цьвітня. Голяндські часописи подають услівя, під якими коаліція хоче дозволити на торговельний рух між Німеччиною а нейтральними краями. З сего виходить, що ще досі переводиться замкненнє Німеччини а при тім шкодженнє нейтральним краям.

Німецькі делєґати в Верзалю.

БЕРЛІН, 25. цьвітня. Німецьке правительство вислало офіціальне повідомлення, що німецькі повновласники відїдуть з Берліна перед 28. цьвітнем і що они будуть в Верзалю аж до 1-го мая, щоби одержати текст мирових предложень і мирових прелімінарів. Їм товаришить 7 журналістів.

Еберт про внутр. політику Німеччини.

НАУЕН, 24. цьвітня. В розмові з представником часописі "Neue Freue Presse" заявив президент німецької держави Еберт: Німеччина на може загинути. Теперішне правительство хоче свобідної соціялістичної Німеччини з волі більшости народу. Не хоче пановання меншости ані насильного впроваджування економічних утопій, хочемо будувати, а не руйнувати, а передовсім не хочемо насильства. Правительство твердо постановило не уступати перед ніякою погрозою і ніяким насильством. Також проти большевизму, що наступає зі сходу, з новою силою, буде Німеччина і на будуче становити таму, котрої перервання затопить большевицькою повіню не тільки Німеччину, а цілу Европу і весь світ. Положення Німеччини залежне як тепер так і на будуче від скорого мира можливого до переняття, але якби коаліція хотіла ще проволікати з заключеннєм мира, або накидувати насильний мир, то усе те, що я сказав, не має вже більше значіння. Також внутрішна сила німецькoї нації не може помочи, як її так насильно руйнується.

Справа мира.

БЕРЛІН, 21. цьвітня "Дайче Таґесцайтунґ" звідомляє з Льондону: Приватний секретар Льойда Джоржа заявив париському коресподентови "Дель Телєґраф": Ми йдемо по зовсім добрій дорозі. Усі ріжниці останніх часів вирівнані. Осягнемо загальне порозуміння про усі питання, що торкаються умов мира. Виїмок становлять тільки отсі справи: 1) Границі чехо-словацької республіки. 2) Питання відбудови і відшкодовання. 3) Границя над Реном. 4) Границі Польщі. Треба ще сформувати деякі точки, що може статися протягом 2. до 3. тижднів. Редаґовання прелімінарного мира буде готове найпізнійше до 2. днів.

Український голос