Родимці.

Молодіж се могучність народа.

Ліпша молодість, краща будучність.

14 літ минає від хвилі, як в столиці Поділя Тернополі основано руханкове Товариство "Сокіл" — котре поклало собі за задачу згуртувати всю дітвору, молодіж і старших і відповідними вправами кріпити в них фізичні сили. З науки користали сотки дітий, уся молодіж середних шкіл, дівчата, молодь школи промислової, міщани і старші віком члени. З Товариства ceгo вийшло кілька фахових учителів, котрі розійшлись по краю і провадили дальше ідею руханки.

Через 14 літ свого істновання устроювало Товариство кождого року і то не лише в самім Тернополі, але також по многих селах тернопільської области, пописи руховиків і городові забави з різноманітними справами так мійської, як і сільської молодіжи. Доходи з тих пописів та забав ішли на покриттє біжучих видатків Товариства, а видвижку призначено на закупно власного майдану. А горячим бажаннєм не лише Товариства, а цілої української громади було набути відповідний майдан на котрімби могла наша дорога молодіж в теплих порах під наглядом наших фахових учителів кріпити свої сили до дальшої житєвої боротьби.

Тов. "Сокіл" в Тернополі устроювало не лише місцеві пописи руханкові але щоби згуртувати і відшити ідею єдности і братерства в широкі круга молодіжи, устроїло у себе перший здвиг "Січий" і "Соколів" цілої Тернопільської области — а число учасників, величавий похід і взірцеве виконаннє вправ, впровадило в подив так своїх, як і чужинців. Крім того брало Товариство як найдіяльнійшу участь у своїх січово-сокільських здвигах, які відбувались майже по всіх містах Західної Области У.Н.Р., висилаючи їм ті здвиги не лише богато руховиків, але також фахових провідників, котрі часто обіймали провід над виконаннєм технічної сторони здвигу.

Однак у всіх тих здвигах, обходах і святах, які "Сокіл" в Тернополі устроював, давалася все відчувати недостача власного майдану, на якім моглиби ми свобідно збиратись чи то на вправи, чи уставлятись до походів, чи вкінці відбувати всілякі віча. По 9-ох літах істновання удалось вкінці Товариству закупити площу при вул. Лесі Українки ч. 13 за суму 70.000 корон. З тої суми заплатило Тов. близько 25.000 корон готівкою а на решту затяжили довг, який до нині тяжить не сплачений.

На тій площі зладило Тов. сейчас руханковий майдан, з котрого користали всі, на нім відбувалась в літі руханка, гри і забави рухові, всілякі збори та віча, а в зимі совганка.

Коли в р. 1914. вибухла світова війна, тернопільське Тов. "Сокіл" перше приступило до орґанізовання українських Січових Стрільців. Число їх в кількох днях зросло до 400 — і всі они виїхали до Стрия, щоби місяць вже опісля боронити своїми грудьми нашу дорогу батьківщину перед лютим ворогом. Богато з них положило вже свої буйні голови за волю Неньки-України, богато з них остало каліками на ціле життє — а решта до тепер гонить до того ворога будьто під Львовом, будьто на Придніпрянській Україні.

Через цілий час війни завмерло зовсім життє Товариства. Ворог вивіз прапор, військо знищило прилади руханкові, а з 14 літної праці остала лиш площа. Однак на тій площі тяжить до нині довг в сумі 45.000 корон і коли ми сего довгу як найскорше не сплатимо, то і ся площа, сей одинокий доробок, який нам остався готов пропасти. Товариство хотячи відновити життє в "Соколі" мусить ту площу очистити з довгу, бо грозить примусова продаж її. Площа ся, котру ми зуміли удержати в відносинах для нас далеко тязших, котрої досі не могли нам видерти вороги, не сміє нині коли ми с вольними горожанами у своїй власній державі для нас пропасти. Наші діти, наша молодіж не простилиб нам сего ніколи, колиб ми допустили до того, щоби сей майдан, який ми набули кільколітною працею і ощадносттю, перейшов в чужі нам руки.

Хотячи решту молодіжи, розбиту довголітною війною, згуртувати під Січовий стяг, та дати її як і дітворі шкільній можність розвивати і кріпити свої фізичні сили — задумує Тов. "Сокіл'' вже в найскоршім часі упорядкувати майдан і віддати його на услуги нашого громадянства. А щоби се зробити, мусить передовсім сплатити довг.

Тому відзиваємось до Вас Родимці!

Допоможіть до того великого діла!

Знаємо, що лежить Вам всім на серці добро нашої молодіжи — знаємо що добре розумієте клич "В здоровому тілі здорова душа!" — а маючи часті докази Вашої жертволюбивости надіємось, що не відкажете своєї помочи — та обильними датками допоможете до заплачення довгів, які обтяжують площу.

Списи всіх жертводавців будуть поміщуватись в Українськім Голосі.

В Тернополі дня 9. цьвітня 1919.

За старшину:

Др. Чикалюк, Др. Вітошинський Дигдалевич, Чубатий Вол., Чубатий Инт., Лисий, Огар, Остапюк Теоф., Ocтaпюк Йосиф, Дрогобицький.

Український голос