◦ ◦ ◦ ◦

Антанта і большевизм.

 

СОФІЯ, радіо з 14. цьвітня. Антанті не є рівнодушне се, що діється в Росії. Большевизм уміє воювати пропаґандою. Він хоче ширитися при помочи оружжя. Побідивши Росію, хоче обняти цілу Европу спекулюючи на умучення держав, що так довго воювали на економічну руїну народів, винищених війною. Отже конечно треба здержати сей похід анархії і з того огляду Антанта рішилася невідклично станути на сторожі европейської культури і боронити суспільного порядку. Антанта думає, що сей обовязок оборони лежить передовсім на молодих державах сусідуючих з Росією. Сі держави через своє ґеоґрафічне положення є в першій мipi загрожені большевизмом. По друге сі молоді держави затягнули зглядом Европи довг вдячности, який вони (ми певні того) хочуть сплатити. Вони можуть утворити кругом большевизму санітарний кордон, який Антанта уважає нині за одинокий практичний спосіб, щоби охоронити Европу від тої страшної зарази, якою він загрожував.

 

В справі мира з Німеччиною.

 

НАУЕН, радіо з 16. цьвітня. Пpеса займається дальше донесенням "Гаваса" про настанови союзників, що до об ласти Саар. Велика стаття в Фосіше Цайтунґ замічає, що умови мира подані "Авасомом" є для Німеччини не до приняття. Область Саар підчиняється чужому правлінію, а доперва за 15 літ має відбутися голосовання народу. Не відповідає се правам самовизначення, бо воно предвиджує голосованнє народу за приналежносттю даної области лиш там, де національна приналежність є спірним питанням. Область Саар є чисто німецькою територією, чого навіть досі і самі Французи не перечили. Правительство — пише в згаданій статі Ґеорґ Бернгард — котре вернулоб з Парижа підписавши такий мир, не булоб ані дня довше в Німеччині.

 

Похід большевиків на Крим.

 

СІМФЕРОПОЛЬ, радіо з 24. цьвітня. Союзники почали евакуацію Севастополя. Форти збурено. Приготовляються вибори совітські.

 

Мобілізація робітників в Новгороді.

 

НОВГОРОД, радіо з 24. цьвітня. На засіданні новгородського комісаріяту рішено мобілізувати 9 проц. робітників для піддержки східного фронта.

 

Положення чужинців в Угорщині.

 

БУДАПЕШТ, радіо з 24. цьвітня. Беля Кун у відповідь на одну заграничну телєграму, відносячу ся до замешкуючих в Угорщині чужинців, відповів: Угорське правительство бере на себе всяку відвічальність за переведення тих постанов після яких чужинцям вільно є гроші і вартісні папери витягати з угорських банків. Всі чужі торговельні підприняття не будуть coціялiзовані. Лучитися може якийсь факт — котрий би був суперечний сему — то правительство є готове до відшкодовання. Я предкладаю вислати від Антанти комісію господарчу, котраб сі питання розділила і порішила.

 

З Угорщини.

 

БУДАПЕШТ, радіо з 23. цьвітня. Правительство поручило народному комісареви Тівоє Сашлеви уреґульовання справ інвалідів. Він зарядив виплачувати 100 проц. нездібним до праці інвалідам запомогу в висоті 4800 кор. річно. Инші запомоги інвалідів будуть виплачувати відносно до нездібности до праці. Правительство назначило начальним командантом військ за Тисою народного комісара Вільгельма Бела. Він удаєсь ще нині до головної кватири і обіймає команду. Командантом комісий військових в Заполю іменувало правительство комісаря Тівоча, який буде мав за задачу здушувати всякі протиреволюційні замахи, та запевнити лад і порядок.

 

Республіки Рад в Малій Азії.

 

Угорське кореспонденційне бюро подає за одескими часописями, що народи Малої Азиї заводять у себе републики рад. В Царгороді почала свою діяльність революційна комісія, яку сильно підпомагає військо.

 

Український голос

27.04.1919

До теми