Дві орієнтації.

З того часу, як українська влада залишила Київ, в укр. політичних колах яскраво намітилося дві орієнтації: на большовизм і на Антанту.

 

Орієнтації на большовизм дотримувалися укр. партії соціялістів-революціонерів і соціяльних демократів. Орієнтації на Антанту — укр. партії соціялістів-самостійників, народнix републиканців і соціялістів-федералістів (також укр. партії Галичини. — Ред. "Републики".)

 

Перші казали так: Антанта безсильна. На Заході загорається полумя соціяльної революції. Держави Антанти стануть її жертвою також, як стала Росія, Німеччина, Австро-Угорщина. Україні все-однак не позбавиться большовизма. Тому потрібно припинити ті переговори, що провадяться зараз з Антантою й в зручний мент розпочати їх з "українським" Совнаркомом п. Раковського, спираючись на війська Зеленого і Шинкаря, причому вимагати, щоб була проголошена суверенність укр. совдепії і щоб за селянами була забезпечена більшість по всяких совдепах.

 

Другі казали так: Антанта зовсім не безсильна, а пробуває лише в стані вичікування. Безперечно для неї вигіднійше комусь допомогати в боротьбі з большовиками, ніж самій її провадити. Маючи перед собою два чинники — добровольчу армію і українську републику, — вона оцінює їх з боку правно-організаційного й спиратиметься зрештою на того, хто сильнійший й більш з’організований. Пожежа соціяльної революції починає тухнути й найліпший приклад що до цього — сама Росія, а також і Німеччина, де спартаковці програють свою справу. Большовики жадних договорів не визнають, і наколи їх підпишуть сьогодня, то зламають завтра, аби була реальна сила на їхньому боці.

 

Переговори з большевиками здеморалізують нашу армію, позбавлять її опірної сили й приведуть Верховну Владу до повної капітуляції.

 

Ось короткий зміст двох орієнтацій, поскільки вони висловилися в резолюціях Центральних Комітетів партій й в балачках, що провадилися на спільних нарадах Директорії й представників партій.

 

І треба визвати, що орієнтація на Антанту є найбільш правдивійша під нинішню хвилю.

 

Зараз, коли провадиться боротьба з ворогами, необхідно одягнути й озброїти армію та поставити її в таке становище, щоб вона могла виконувати свої прямі завдання.

 

Це може нам дати лише Антанта й тому, одкидаючи инші міркування, — мусимо стреміти до негайної з нею згоди.

 

(Вільна Україна)

 

Република

19.04.1919

До теми