◦ ◦ ◦ ◦

Робітничі збори в Берліні.

У вівторок відбулися при участи 1000 осіб збори партійних функціонарів заводних мужів довіря і соціял-демократичної партії, більшости міста Берліна. Принято одноголосно резолюцію, в якій якнайрішучійше протестусться проти плянованого Антантою поневолення німецького народа. В тій резолюції говоряться між иншим: Німецький народ не прийме ніколи мира подиктованого силою. Хочемо остати на все в мирі з цілим світом, тому жадаємо від правительства, щоби воно відкинуло всякий накинений силою мир. Дальше винесено одноголосно резолюцію, в якій найострійше протестується проти спроб независимих соціялістів та комуністів втягнути берлінське робітництво в ґенеральний страйк. Під теперішню пору, коли почалося доставлювання харчів та сирівців для відбудування нашого народнього хазяйства, дуже шкодить загальний страйк життьовим інтересам робітництва, та впроваджує економічну загибіль. Дальше сказано там: Досвіди вказують на те, що провідники пропаґанди загального страйку хочуть використати сей страйк для насильного повалення теперішнього, на довірю більшости народа опертого правительства, та для утворення на його місця насильного панування меншости. Серед нинішних обставин приносить такий страйк панування темної товпи зі знищеннєм, рабунками та загрозою життя спокійного населення. Конференція взиває робітництво ставити народний інтерес понад партійний та інтерес жадних власти провідників і не тільки не страйкувати, але й поборювати страйк як найострійше.

Заборона демонстрації в Берліні.

Зарядження замкнення деяких дільниць міста Берліна в ціли недопущення до очікуваних демонстрацій були так острі, що у великій части столиці не сміли їздити трамваї, а підземні залізниці мусіли їхати через замкнену дільницю не задержуючися там. Тому що не лучилися ніякі конфлікти та не проявився ніякий страйковий рух — злагоджено вскорі зарядження. Трамваї могли вже коло полудня опять їздити і в середній части міста. Рівнож отворено замкнені двірці для підземних залізниць.

Провідник cоц.-демокр. Сюза в Німеччині проти страйків.

НАУЕН, 9. 4. (радіо). Голова соціял-демократичного союза в Маґдебурзі взиває робітників не прилучатись до страйку і здержуватись від револьт. Звісний страйковий рух в саскій вуглевій области Лугея і Ольснід поширюється. Робітники ставляють жадання господарської, а передовсім політичної натури.

Економічна Конвенція між Францією і Швайцарією.

Франція заключила конвенцію з Швайцарією на підставі якої Франція буде достарчувати Швайцарії місячно 60000 тон угля крім того в міру можливости — заліза і стали, а Швайцарія доставить місячно 15000 штук худоби.

Прелімінарний мир перед підписанням.

ПАРИЖ, 14. цьвітня. Льойд Джордж, Клємансо, Орляндо і Оберст House прийшли до цілковитого порозуміння в справі точок прелімінарного мира. Коли Вільзон поверне до здоровля і вискаже свою думку, мир сейчас буде підписаний. Опісля будуть навязані приязні відносини із усіма ворожими державами для Антанти.

Росія і Антанта. Мирове предложення Лєніна.

ПАРИЖ. 14. цьвітня. Лєнін переслав Антанті за посередництвом Америки слідуюче мирове предложення. Лєнін зажадав від Антанти, щоби вона відкликала свої війська з области совітської Республіки. Большевицьке правительство має право купувати средства поживи за золото. Росія принимає на себе заграничні довги разом з процентами. З цего видно, що Лєнін бажає скорого мира з Антантою і є надія, що правительства Антанти підуть його бажанням на зустріч.

Приняття Німеччини в союз народів.

БАЗІЛЄЯ, 14. цьвітня. З Парижа надходять відомости, що Антанта змінила своє становище супроти Німеччини і після американської пропозиції, Німеччина увійде як рівноважний чинник в Союз народів.

Обради комісії Союза народів.

ПАРИЖ, 14. цьвітня. Комісія Союза Народів скінчила свої праці і на довгім засіданні, яке трівало до пів до другої години в ночи, вставлено в програму Союза народів дві важні поправки: одна американська, яка обстоює думку Монруа друга японська, яка жадає признання прав не расам а націям. Ся угоди буде предложена на плєнарному засіданні мирової конференції до ратифіковання.

Рос. правительство про неудачі совіт. військ на східнім фронті.

МОСКВА. Радіо 15. цьвітня. Лише на східнім фронті має ворог успіхи. Но у Кольчака не все є рожеве. Змобілізовані селяне мусять бути палицями гнані на перед. Повстання лучаються дуже часто. На найспокійнійших відтинках переходять на нашу сторону тузінаму—сотками.

Східний фронт представляє тепер найбільші сили російської проти-революції і проти цего муситься звернути головний удар так як попередного серпня. Ми пішлемо тамтуди сьвіжі сили і закличемо в випробованих робітників Москви, Петербурга і цілого освободженого округа Волги, які як один муж підопруть червону армію і їй допоможуть завдати Кольчакови смертний удар. Ураль мусить належати знов до совіт. Росії. Перм, Екатиринбурґ мусять знов вступити до родини робітників і селян Росії.

Український голос