◦ ◦ ◦ ◦

Мирова конференція.

 

ПАРИЖ 5. 4. (Радіо). "Петіт Журналь" запевнює, що праці мирової конференції є вже на укінченню та доходить до позитивних рішень. Фактом є — пише він — що комісія з 3 членів приступила вже до редакції статута басену Сарре а се є доказом, що вже наступила згода, що до справи французько-німецької границі. Инші територіяльні проблєми вже розвязано. Ще тільки спір між Італією та Юго Славянщиною о посідання берега Адріятика є в стадії дискусії. Але незадовго западе рішення і в тій справі. Лишається ще до розвязання важна справа воєнних відшкодовань. Франція, якої теріторія є спустошена, фабрики знищені, має повне право домагатися від Німеччини воєнного відшкодовання після матеріяльних можливостей. Але і тут можливе офіціяльне порозуміння.

НАУЕН 2. 4. (Радіо). В бюрі уряду заграничних справ для переговорів мирових відбулася 30. 3. нарада над жидівським питаннєм. Комісія для жидівських справ поставила слідуючі домагання: Рівноправність Жидів у всіх краях світа; усунення всіх законів, розпоряджень і постанов, які сю рівноправність ограничають; національна і культуральна автономія в новоутворених державах, надання Палестині таких політичних і адміністрацийних та економічних условин розвитку, щоби цей розвій був запевнений; відшкодовання жертв погромів через відповідні держави; установлення інтернаціонального комітету, який мавби стояти на сторожі, щоби ухвали мирової конференції відносно Жидів були всюди переведенні в життя.

 

З німецько-польського фронту.

 

НАУЕН, 24. ІІІ. (Радіо). Помимо виразної заяви і запевнення польського команданта Кротошина, що умови перемиря буде перестерігатись, заатакували Поляки дня 23. ІІІ. о 9. годині відтінок поміж двірцем залізничим а цукровою фабрикою Здуни. Вогнем крісів і кулеметів відігнано їх. Дня 24. III. о 4. год. досвіта намагався польський відділ перейти демаркаційну лінію коло Домброви на захід Нейміттельзальд. Наші сторожі прогнали їх. Крім цего відбито польські наступи коло Вількова, Сарни і Лащин. Начальна військова Команда доносить, що заховання Поляків є прямо визиваюче і зміняється. Що дня наші передні сторожі коло Здун і на північ від Компен одержують з польської сторони стріли.

 

Революція між сербськими жовнірами.

 

БУДАПЕШТ, 6. цьвітня. Угорське Пресове Бюро доносить, що в Тінфкірхен вибухла між сербськими жовнірами революція. В місті розліплено плякати з проклямацією сербської республіки, які кінчаться словами "Смерть Караґіорґієвичам."

 

Соціялізація копалень і преси в Баварії.

 

МОНАХІЯ, 6. цьвітня. Баварське правительство заміряє впровадити соціялізацію в першій мірі копалень і домів. Носиться також з думкою перепровадження соціялізації преси.

 

Союз Баварії з Росією.

 

БЕРЛІН, 6. цьвітня. Берлінські часописі доносять, що баварське правительство заміряє заключити союз з Росією. Переговори малиб бути вже початі. (Другі телєграми перечать цему.)

 

Троцький про близьку офензиву большевиків.

 

МОСКВА, 6. цьвітня. На засіданні Совіта Нар. Комісарів заявив Троцький, що російські війська на західньому фронті перейдуть в найблизшім часі до загальної офензиви.

 

Мобілізація комуністів.

 

МОСКВА, 8. цьвітня. Рішенням виконавчого Комітету Комуністичної партії постановлено, що всі члени партії є мобілізовані. Спротивляючіся цему приказу будуть виключені з партії.

 

Виступлення Плєханова з Кримського Кабінету.

 

СІМФЕРОПОЛЬ, 8. цьвітня. Радіо. Із Кримського Кабінету виступили Плєханов і Бобровський в ціли запротестовання проти масових розстрілів робітників.

 

З Угорської Республіки.

 

БУДАПЕШТ, 6. цьвітня. Радіо. Яко доказ, що діє ся в Австр. Німеччині може послужитися обставина, що 1200 австр. робітників зголосилося до угорської червоної армії і нині вже прибули до Будапешту — де були торжественно через почесну компанію привитані. В Ausburgu оголошено републику рад. — Рада комісарів угорської Републики не виходить з заложення територіяльної ненарушаємости угорської держави, она є тілько противна цему щоби яке небудь питаннє було рішене в дорозі імперіялістичної заборчої політики. Ми відтягнулися зі своєї сторони від розправлювання якого небудь питання національного або подібного характеру, ми стоїмо на становищи чисто соціялістичнім і тільки інтереси працюючого люду нас обходять який приживає в наших областях.

 

Привіт італійських соціялістів угорській Республіці.

 

БУДАПЕШТ, 6. цьвітня. Радіо. До ради угор. комісарів прийшла нині слідуюча депеша: Італійський пролєтаріят витає оголошення угорської републики рад так само горячо — як свого часу оголошення рос. републики рад. Ми протестуємо, що Антант мішаєся до внутрішних справ Угорщини або Росії і ми готові проти сего боротися всіми парляментарними способами. — Слідують підписи знаних італійських соціялістів з кругів посольських і инших.

 

Український голос

11.04.1919

До теми