виголошена на засіданню У.Н.Р. д. 28 марта 1919 р.
Висока У.Н.Р.:
З правдивим вдоволенням стверджую, що майже всі бесідники, які забирали голос в дискусії над заявою товариша Державного Секретара для закордонних справ, — суть згідні з проголошеним становиском правительства що до витичних ліній його заграничної політики. Така постава Високої Ради скріплює правительство на зверх і внутрі нашої Держави — і дає йому спромогу з більшою силою і вищим авторитетом заступати інтереси народу перед великими державами світа... Лише правительство сильне і авторитетне зможе поставити трівкі фундаменти під будову нашої молодої держави. Тому святим обовязком кождого українського горожанина, що любить свій нарід і дорожить його будучність, — не підривати легкодушно і безпідставно — народнього правительства, бо тим ослаблює в той великий може рішаючий момент нашої історії — силу свого народу. Коли особи невідповідно дібрані, коли тактика, політика, адміністрація правительства не згідна з волею Народу, — може У.Н.Р. його змінити, — але ослаблювати правительство каварняними сплетнями, дитинними заговорами, низькими інтриґами — не вільно нікому, хто хоче, аби його імя перейшло чисте до історії.
Не роблю до нікого особистих аллюзій, але бажаю, щоби мій голос розійшовся далеко поза стіни сеї достойної палати, та розбудив совість тих людей, що свідомо, або може деколи і несвідомо шкодять своїй зі всіх сторін ворогами і так загроженій Державі. До чого доходять легкодушні сплетні і яку шкоду приносять молодій українській Державі, нехай послужать сі факти, які подаю під осуд Вис. Ради.
Перед десяти днями вислав Державний Секретаріят делєґацію до Винниці, щоби одержати від східно-українського правительства приречену вже давнійше субвенцію на відбудову краю і на виплату причинків. Рівночасно з делєґацією прийшов від одного дуже авторитетного громадянина нашої держави лист до Директорії, в якім подано до відома, що Секретаріят хитається, не має жадного значіння, говорить що він за два — три дні зістане усунений, та ще нема вже що з ним числитися. Гроші зістали нам вправді виплачені, але щойно тоді, як п. Президент Укр. Нац. Ради запевнив Директорію, що все написане в листі — сплетня і неправда.
Перед кількома днями приїхала до нас місія великих заграничних банків, яка зробила нам найкористнійші фінансові пропозиції. Передвчера повідомила мене, що умови не може підписати, бо довідалася з дуже певного жерела, що теперішне правительство зістане за кілька днів усунене і заступлене правительством большевицьким.
Вчера в будапештенських часописях появилися вісти, що державні секретарі арештовані а на їх місце заведено радянське правительство. Нині одержав я телєґраму з Відня, в якій запитує наш посол, чи правда, що у нас наступив переворот, та що вже є нове большевицьке правительство.
Не потребую, здається, доказувати, кілько шкоди приносять ті сплетні нашій Державі, — до того ще, як раз в тій хвилі, коли правительство розпочало переговори з Антантою.
Я щасливий, що можу публично ствердити, що жадна з партій, яка є заступлена в сій Високій Раді, не бере участи в тій шкідливій для нашого народу і для цілої укр. Держави, — роботі. Ту непатріотичну акцію ведуть елєменти невідвічальні, які не розуміють ваги того історичного моменту, який наш нарід переживає, не розуміють того, що вони ведуть таку саму згубну для нашої державности роботу, як наші вороги.
Сила правительства полягає на довірю народу — і ми є того певні, що те довіря в широких робучих масах нашого люду маємо, бо ми вийшли з того люду, чуємо разом з ним і всі свої сили після свого найкращого знання і совісти для його добра і для будучности української Держави віддаємо. Дістаємо з цілого краю, де відбуваються віча нашого селянства, заяви повного довіря — і се є найкраща для нас за нашу працю нагорода.
Хочете панове сильної руки, правительство є готове до того примінитися, з тою однаковож увагою, що — під сильною рукою, не розуміємо — строгости, бо всяка жостокість є як раз доказом слабости тих, що її до своїх співгорожан примінюють. На беззглядній строгости не може жадна влада довго опиратися, бо вона в будові держави є не творчим, але як раз розкладовим елєментом. Справедливість і вирозумілість для всіх без ріжниці народности і віри без ріжниці суспільних верств і політичних пересвідчень співгорожан є найтривкійшою підставою всякої державної влади, тим більше такої, що вийшла з революції, та що є приневолена серед загального заколоту творити підстави нового державного ладу. Прошу Вас однаковож, Панове, щоби Ви не осуджували нервово і без розсліду таких заряджень правительства, які є може болючі, але подиктовані як раз зелізною конечністю в обороні істнування Держави, удержання ладу і порядку. Або хочемо дійсної влади, тоді даймо правительству відповідні повновласти, не кидаймо йому під ноги колод, — або не хочемо сильної влади — а тоді буде се рівнозначно з тим, що не хочемо будови нашої Держави.
На закінчення подаю Високій Раді до відома, що наші війська зближаються до Київа, та що на вчерашній Раді в Ходорові, в якій взяла участь Висока Директорія, Міністри Укр. Нар. Републики, головні коменданти нашої Армії і представники нашого правительства, однодушно акцептовано політичну лінію нашої области і рішено обстоювати її яко одиноку державну політичну орієнтацію для цілої Української Народньої Републики. Мотиви, які вплинули на те однодушне рішення — подам до відома Панам — на засіданню комісії для заграничних справ, де евентуально будуть обговорені й инші справи, які не надаються на разі до публичного обговорення.
Скріплені довірям Високої Ради і ухвалою Ради всіх відвічальних державних чинників, піде наше правительство твердо і щиро по витиченій лінії. Віримо, що рішучий зворот в сторону Антанти є під нинішну пору — одинокою дорогою, на якій можемо довести до узнання державної суверенности, та до здобуття повної самостійности українського народу. В тій вірі, що сповняємо совістно вложений на нас народній обовязок, в надії, що забезпечимо свому народови супокійний дальший розвиток, — підемо разом з нашим Народом по витиченій дорозі наперед. (Довготрівалі оплески.)
Република
30.03.1919