◦ ◦ ◦ ◦

Границі Польщі.

Часопись "Ехо де Парі" повідомляє: Гранична лінія, яку поведе місія для означення границь Польщі, йдез захід. сторони на північн.—захід від Данії, дальше на схід від Ляненбурґу, минає опісля ту частину східних Прус, в якій переважає нім. населення, як також деякі повіти Познання при Німеччині, підчас коли Бірябавм, Лісса і Кротокин припадають Польщі, протинає і опісля Шлеск в той спосіб, що околиця Комптин і Омен відмежовується від Німеччини і кінчиться при чеській границі на схід від Нейштадт. Східна границя починаєся при Фріден-Нерунґ, який вона ділить на дві части, перегинає Фріме-Гаф, опісля йде на схід від Ельсінґ до Остенроде, які то місцевости остають при Прусах і входять в колишню російську Польщу на південний схід під Новенбурґ. В Козурії і окоузі Мемель передається народне голосовання, щоби можна переконатися, чи є там в достаточній скількости польський елємент згл. литовське населення, щоби оправдати прилучення Мазурії до Польщі згл. округа Мемель до Литви. Границі Польщі з Росією і Україною ще не поведені.

Французи в Араді.

БУДАПЕШТ 18. IІІ. Француська місія повідомила правительственного комісаря міста Араду, що сьогодняшного дня по мисли договору про перемиря прийдуть більші франц. військові частини до Араду; місія заявила, що з важних стратеґічних мотивів мусять франц. війська заняти місто Арад. Приходить кавалєрія, артилєрія і 20 старшин. Думають, що ті зарядження стоять в звязи з румунськими приготованнями, бо наспіли вісти що Румуни приготовляють на Угорщину наступ від Марморошу аж до ріки Марени.

Независимість Австрії.

ПАРИЖ, 25. марта. Найвища воєнна рада відбула в присутности Вільзона засіданнє, на якім рішено візвати Німеччину, щоб вона заявилася за самостійностю Австрії.

Небезпечне положеннє Румунії.

БУКАРЕШТ, 25. марта. Під проводом короля відбулася коронна рада, яка застановлялася над критичним положеннєм Румунії. Усі учасники згодилися у сім, що Румунії грозить зі сторони бувшої російс. границі велика небезпека. Рівночасно, відбувалися наради американського посольства над тою самою справою. Представників посольства візвано на коронну раду і постановлено вислати спільну ноту до мирової конференції в Парижі з проханнєм негайної військової помочи проти Россії.

Заява Харчевого Диктатора Гувера.

НЮЙОРК, 25 марта. Щоби запобічи голодовій катастрофі, треба сейчас підняти всюди наново працю, бо тільки в сей спосіб можна зарадити лихови. Коли усі не вернуть назад до праці, то по заключенню мира буде дальше голод. Є це обовязком любови ближнього зі сторони Антанти, виживити голодуючі народи.

Пожичка для Европи.

БЕРЛІН, 24. марта. З Ню-йорку доносять. З Америки відплило 21 кораблів наладованих средствами поживи до Европи. Пожива призначена для Австрії і Німеччини. 28. марта прибудуть до німецьких пристаний.

Український голос