◦ ◦ ◦ ◦

Війна за визволення Західньої України. (УПБ) Офіціяльне звідомлення з Галицького фронту з дня 18. марта 1919.

На північ від Львова: Не було особливих випадків.

У Львова: Перестрілка стеж.

В районі Судової Вишні стягнули Поляки значні сили із чеського та німецького фронту та повели в протягу вчорашного та сьогодняшного дня енерґічний наступ в напрямку на Городок, в наслідок чого наші частини перед сильно переважаючими польськими силами мусіли уступити на становища, які займали перед початком нашого наступу. Спільний польський наступ із Судової Вишні ми відбили та полонили при тім 10 стрільців та захопили 1 скоростріл.

Впрочім без змін.

Скрутне положення Львова. "Ostrauer Morgenzeitung" подає з Кракова: Зі Львова приходять алярмуючі вісти. Місто находиться безупинно під градом української артилєрії. Оден укр. влучний стріл попав на чернівецький дворець. Один стріл викликав експльозію маґазину муніції. При сьому згинуло 5 осіб, тяжко ранених 16, а легко ранених 22. Експльозія захопила також поблизькі склади бензини і викликала великанський пожар. Скорій інтервенції пожарної сторожі і відділу війська вдалося пожар зльокалізувати. Наслідком сеї катастрофи позамикано всі школи і публичні інституції.

ЛЬВІВ. 11. III. (радіо). Між Судовою Вишнею і Львовом зелізнича лінія зовсім зруйнована наслідком усунення шин і порогів. Місто Львів просить польську Начальну Команду з огляду на незвичайно критичну хвилю негайно за всяку ціну привернути комунікацію.

З краю. Жидачівщина. — У жидачівському повіті відбувся сими днями ряд зборів, а саме: дня 9-го марта в Лютинці і в Мелькичи, при участи значного числа населення тих громад, врешті дня 16-го с. м. в Монастирі, при участи місцевих людей та громадян Старого Села. — Реферат про наше теперішне воєнне та політичне положення виголосив Матвій Кунда з Журавна, після чого ухвалено такі резолюції: 1) Народні Збори висказують повне довіри Директорії та Державному Секретаріятови за ведення внутрішньої та закордонної політики; 2) протестують проти односторонного поведення місії держав Антанти в справі польсько-українських границь і рішучо протестують проти влучення хочби найменшої части української землі до польської держави; 3) жадають скорого заключення справедливого мира і тому просять Директорію і Державний Секретаріят віднестися до держав Антанти з жаданням, щоби вони вплинули на Поляків в ціли добровільного уступлення їх поза етноґрафічні границі без непотрібного проливу крови; 4) просять Державний Секретаріят, щоби подбав про увільнення наших полонених з Румунії, Італії, Франції та Анґлії. — Укр. Повіт. Орґанізація в Журавні.

Солотвина. Дня 28-го лютого відбулося в Солотвині віче при участи около 5000 люда. Наш посол Дмитро Панівник здав звіт зі своєї посольської діяльности. Потім розвинулася широка дискусія і звернено до посла ріжні занити. Особливше інтересна була дискусія на тему аґрарної реформи. Ухвалено резолюцію викупу ґрунтів великих посілостей і розділу між без- і малоземельних дорогою індемнізації. Жадано поділу ґрунтів ерекціональних, а священикам, аби український уряд визначив відповідну пенсію. При тій нагоді зібрано на українських інвалідів 173 корони, які переслано до редакції "Републики". (Суму сю редакція передала Повітовому Державному Комісаріятови у Станиславові за посвідкою ч. 1325/19).

Република