◦ ◦ ◦ ◦

Повстання спартаківців.

БЕРЛІН 5. марта. В Торні вибухли заворушення спартаківців і Поляків. Спартаківці штурмували війскову вязницю, щоби випустити вязнів. Кордонна сторожа в Торні після горячого бою відігнала повстанців. Серед повстанців є много убитих і ранених. Поляки і Спартаківці виступали разом.

Депутат Марцез перейшов на сторону Спартаківців.

БЕРЛІН, 5. марта. Депутат німецького національного зібрання, Марцез, незалежний соціяліст, зложив свій мандат і перейшов на сторону комуністів.

Битва в осередку Берліна.

БЕРЛІН, 7. марта. Сильним атаком добули правительственні війська осередок Берліна, занятий Спартаківцями. Добуто штурмом ріжні будинки, де ворохобники були сильно укріплені.

БЕРЛІН, 7. марта. Повстаннє Спартаківців в Берліні сконцентрувало ся тільки на область довкола площі Александра і довкола будинку поліції. Товпа складала ся по найбільшій части з узброєних робітників з безробітних і з членів союза червоних жовнірів, між якими находились виключно дезертири і вкінци з частини маринарської дивізії. Задача вдушення повстання припала піхотним і кавалєрським військам ґвардійської дивізиї. Наступ цих військ почав ся о 2. год. по полудни і з початком ночи увінчав ся повним успіхом.

Правительственні війська стали ся панами ситуації. Дивізія моряків, які бились по стороні Спартаківців, вивісила на своїй казармі білу хоругов і опустила казарму.

В битві брали участь літаки і метачі мін.

Добуттє казарми моряків.

БЕРЛІН, 7. марта. Дивізия моряків укріпила ся в казармі і замінила її в сильну кріпость. Довкола були уставлені машинові кріси, гармати і метачі полумя. Коло полудня почав ся уміло кермований наступ правительственних військ. З грала тяжка артілєрія. Казарма моряків дістала кілька цільних стрілів, її оборонці розпочали утечу. Площу Александра і сусідні улиці добуто штурмом і цілковито очищено. Ціле пополудне чути було страшний гриміт тяжких гавбиць, помішаний з тарахкотаннєм крісів і з гуком пукаючих ручних ґранатів. По стороні правительственних військ страти малі, тому що головну задачу сповнила в боротьбі артилєрія і машинові кріси. Взято велике число полонених.

Горячковий стан берлінського населення.

БЕРЛІН, 7. марта. Над Берліном спочивала цілий вечір темнота. Нема світла, нема ґазу, нема води. Вигляд міста змінився. На вулицях видно лише військові частини. Патрулі, узброєні ручними гранатами, перетягають вулицями і бережуть порядку. Деякі площі цілковито замкнені. Відділи війська з машиновими крісами і метачами мін ідуть одні за одними в напрямі ділниці Александра. Всі склепи, льокалі і уряди замкнені.

Зірвання переговорів в справі перемиря.

БЕРЛІН, 7. марта. Переговори в справі заосмотрення Німеччини в средства поживи і в справі видачі торговельних кораблів для Антанти, які відбувалися в місті Cпa, зірвані.

Корпус Лігвіца в Берліні.

БЕРЛІН, 6 марта. Начальну війскову власть в Берліні віддано полковникові Райнгартові. Правительственні круги сподіються полагодити конфлікт мирною дорогою.

Всеж таки обладили найважнійші забудовання сильними залогами. Ранком появились на вулицях Берліна війскові відділи ґен. Літвіца. Крім піхоти прибула артілєрія, мінометчики і піоніри. Війска розмішено по державних будинках і по приватних мешканнях. Всякого хто йде вулицею, ревідують. В редакціях ґазет сильні відділи війска. На дахах поодиноких домів уставили правительственні війска машинові кріси і метачі горючого полумя. Війска реґементу Райнгардта заняли будинок часописи "Червоний прапор".

Стан облоги в Берліні.

ВАЙМАР 4 марта. Міністер по обороні краю, Носке, виїхав до Берліна. Він рішений найскрайнійшими средствами придусити заворушення в столиці. У дорозі на Берлін находиться дивізія ґвардейських кавалєрістів і стрільців і бригада Райгардта. Щоби більшість населення столиці охоронити перед терором меншости і спасти перед голодовою смертію, одержав Носке діктаторські уповноважнення. Над Округом Берліна, Спандави, Тельтова і Нідєрбарміна оголошений заострений стан облоги.

Монетний стан в Росії.

МОСКВА, 3-го марта. Совітське радіо доносить, що совітський уряд припинив друковання Керенок, а друкує зараз лиш Миколаївські гроші значно збільшеними машинами.

Пожари в Петрограді.

ПЕТРОГРАД, 3. марта. В місяці січні згоріли в Петрограді майстерні шрапнелів та гармат на Путилівському заводі.

Вивіз збіжа з України.

МОСКВА, 2. марта. Нар. комісарем шляхів розроблюється плян припинення пасажирського руху на тих залізницях, які межують з Україною, задля вивозу з України в Росію продовольчих продуктів.

Виходить на яву.

БЕРНО, 3-го марта. В часописі "Темпс" надруковано тайний договір, заключений 17. серпня 1916. року між Румунією а Антантою. З цего договору виходить, що Франція, Анґлія Італія і Росія признають право Румунії анектувати слідуючі части Австро-Угорщини: Гранична лінія починається над Прутом, де Прут лучиться з Черемошем. Дальше йде лінія вздовж галицько-буковинської й вздовж галицько-угорської границі аж до вершка 1675. Звідси йде лінія вздовж вододілу Тиси, перетинає її коло села Трабуса, дальше на схід від міста Дебричин до Дунаю.

Опізнення з заключенням мира.

НЮЙОРК, 6 марта. По звідомленням часописі Евентінс Нєвс утверджається в правительственних кругах Антанти переконання, що Антанта значно спізнилася з заключенням мира, стративши 4 місяці часу на вироблення проєкту Союза Народів. За цей час зросла в цілій Німеччині большовицька аґітація, яка загрожує зараз і Чехії, тому що Італійці з Югославами не допускали до цего, щоби можна було заосмотрити їх в поживу. Як ще перед підписаннєм мира, в Німеччині візьме верх большовизм, не матимуть Союзні Держави з ким заключувати мира. І становище Антанти супроти Німеччини буде таке саме, як тепер супроти Росії.

Хиткість побіди Антанти.

НЮЙОРК, 6 марта. "Нюйорк Таймс" доносить з Парижа, що користи побіди висуваються чим раз більше з рук Антанти. Зараз старається вона ратувати, що тільки вдасться. Американські делєгати для виживлення домагалися вже з початком грудня знесення бльокади та запровіянтовання Німеччини і заявляють тепер, що вже запізно ратувати Німеччину перед маревом голоду, бо запаси живности в Німеччині вже вичерпалися. Тяжко буде тепер охоронити Чехословакію, Югославію та Угорщину перед катастрофою. Рівнож для Польщі іде поміч так повільно, що насуваються сумніви, чи Падеревський зможе удержатися на свойому.

Український голос