◦ ◦ ◦ ◦

Делєґація УНР. до Директорії. УПБ. Станиславів, 11. марта. Сьогодня вечером від'їхали на Наддніпрянську Україну: десиґнований на члена Директорії През. др. Петрушевич та делєґація, в якої склад входять: Д.С. Бугачинський, тов. Д.С. др. Лозинський, др. Прийма та інж. Лучків. — Завданням делєґації є поінформуватися про політичне та міжнародне становище Української Народної Републики, головно про переговори з державами Антанти та полагодити важні адміністраційні та фінансові справи.

Війна за визволення Західньої України. (УПБ) Офіціяльне звідомлення з Галицького фронту з дня 11. III. 1919.

В районі Сокаль — Белз без змін.

Бої о Немирів продовжаються.

Впрочім без змін. Начальник штабу Галицької армії.

З відчитової салі. В неділю дня 9. с. м. відбувся в Тві "Молода Громада" перший виклад з циклю заповіджених викладів на тему "Підстави української державности". Говорив М. Шаповал, б. міністр для земельних справ при Директорії і Голова. Укр. Нац. Союза про земельну справу. В основу свого довгого, майже 3-годинного викладу п. Шаповал поставив такі теми: будування української державности можна оперти тільки на масах укр. селянства. Селянство те піде одначе тільки за тою інтеліґенцією, яка знає його потреби і зуміє найти спільну з ним мову. В першу чергу мусять ті люди, що заходяться коло будування державного орґанізму України — заспокоїти голод землі нашого селянства, т. є. перевести земельну реформу і то таку, якої бажають самі широкі селянські маси. Отже землю треба відобрати на користь держави всім, хто на ній не робить. Землею наділюється безземельних і малоземельних, визначаючи кождому minimum 5 десятин, задержується одначе вироблений вашим селянством тип і норму трудового господарства. Земля має бути нетрудовим елєментам сконфіскована, отже відбирається її без ніякого викупу. Нарід заплатив вже за землю своїм потом і 1½ міліонами трупів в світовій війні. Крім того земля вже оплатилася панам тим, що вони її сотки літ уживали, експльоатуючи працю селянських мас. — Хто не піде на зустріч тим бажанням укр. трудових мас, той не знайде у них піддержки в будуванню укр. державности.

Через спізнену пору діскусію над викладом відложено на пятницю дня 15. с. м. о год. 7. веч.

Концерт п-ні Шекун Коломийченко. На концерті п-ні Марії Шекун Коломийченко, що відбувся 10. с. м. виступили найгарнійші музичні сили, які під сю пору були до розпорядимости в нашім місті. Отже в першій мірі сама п-ні Шекун-Коломийченко, яка має за собою знамениту школу в Москві й Київі і пильну працю, завдяки чому її природний талант міг проявитися в повній артистичній красі. В артистки величний голос з широкою скалею в діл і в гору, повний металічного звуку, гнучкий і сильний, а при тім добре вишколений. Її жанр — героїчний сопран з темним, альтовим тембром, який при тім виказує велику здібність до кольоратурного співу, особливо-ж пяна виходять прегарно. Декуди видно ще невирівнаність. Особливо низші тони належало-би віддавати більше крито. Та се артистка швидко вирівнає.

З місцевих сил виступили пяністка п-на Шмериковська і скрипач п. Гакер. П-ну Шмериковську чули ми 6. с. м. на концерті Червоного Хреста, де її точка була найкрасша і зробила глибоке вражіння. Пяністка має мягкий удар, знаменито опановує техніку, а при тім відчуває душею душу композитора і передає її слухачеви плястично і заокруглено, а при тім ніжно і мягко до свідомости. П. Гакер — відома артистична сила в нашім місті. Його гра має всі риси виробленого, спілого артизму. Його сила у глибокім, благороднім тоні та знаменитім октавованню. При тім висока техніка виходить так самозрозуміло, що слухач навіть не має свідомости, які важкі річи видає артист.

Надпрограмово виступив другий Наддніпрянський гість, бандурист п. В. Ємець. Народні пісні, віддані мистецькою грою на бандурі і гарним, високо баритоновим голосом викликали велике вражіння в широкої публики. Саля була повніська. Присутна на концерті інтернаціональна місія Червоного Хреста зложила особисто своє признання виконавцям. За орґанізацію концерту належиться щире признання п. Модестови Лeвицькому, заслуженому співакови і орґанізаторови нашого музичного життя. М. М.

Република