Засідання Виділу УHP. УПБ. Станиславів, дня 10. III. 1919. Сьогодня відбулося засідання Виділу Української Національної Ради з отсим дневним порядком:
1. Ухвалено амнестію для осіб, які допустилися обиди маєстату в австрійській державі і инших подібних провин поповнених до 1. падолиста 1918. Рівнож ухвалено амнестію за каригідні вчинки поповнені до дня 1. XI. 1918. під вражінням воєнної інвазії або в наслідок примусового положення спричиненого інвазією.
2. Іменування: Виділ Української Національної Ради іменував: Д-ра М. Лозинського — Тов. Держ. Секр. Закорд. Справ; отам. Вубелу — Тов. Держ. Секр. Військ. Справ; отамана Волощука — референтом для Жандармерії в Держ Секр. внутрішних справ.
Рішено вислати в склад Директорії представника Західної Области Української Народньої Републики. Вибраний ним президент Української Національної Ради Д-р Евген Петрушевич.
Війна за визволення Західньої України. (УПБ) Офіціяльне звідомлення з Галицького фронту з дня 10. марта 1919.
В районі Сокаля-Белза: без змін. Ворога, що вчера підсунувся був з Рави Руської, відкинули наші частини на давнішні становища.
У Львова: В пополудневих годинах жвава обостронна артилєрійська перестрілка. При вчорашнім наступі на Збоїска ми захопили 32 полонених, та оден тяжкий міномет.
В районі Городка: продовжуються переслідування ворога. Ми осягнули лінію озер і Верешиці та заняли Поріче Любінське, Черляни та Черлянські передмістя. На північ від зелізниці ми заняли ще з ранку Галичанів і Бургталя, та посунулись на двірець Городок і вдерлись до частини міста — мусіли однак уступити перед наступаючими із Каменоброду двома ворожими панцирними поїздами. Новий наступ в ході. Із сторони Ставчан посуваючіся наші частини вдерлися до півн. части Любіня великого, другий відділ посунувся чотири клм. на захід від Ставчан. У Грушова і Немирова ведеться бій з наступаючими з Любачева ворожими частинами.
У Xирова: без змін. Начальник штабу Галицької армії.
Трупи воскресають! В Пряшові звинули собі москвофіли кубелечко під назвою "Карпато-русская Народная Рада" в якій зіллялися і дві другі москвофільські орґанізації: "Русская Рада" з Ужгорода і "Русскій Совѣтъ" з Лемківщини. На 31. січня видала пряшівська рада маніфест "всему культурному міру" в якім проголошує іменем "Карпаторуссовъ і 500.000 эмиґрантовъ въ Америкѣ" бажання прилучитися до Чехо-словацької Републики, а покищо обявляє себе одинокою верховною властю Угорської України й Лемківщини. "Карпато-русская Народная Рада" видає свій орґан "Голосъ Русскаго Народа", якого редактором є Д. Вислоцький. Нового в тім орґанчику нема нічого. Старі, передвоєнні прійоми в боротьбі з українством: кпини з української мови в стилю неб. Мончаловського, туподумні пошукування за ґенезою українства (німецька інтриґа!) і т. д. В хроніці замітна новинка: з початком лютого був у Пряшові адютант чехо-словацького міністра війни кап. Пісецький (землячок?). Господинове з К.Р.Ради ходили до нього з "докладом" і просьбою, щоби Чехо-Словаки негайно окупували Лемківщину. До історичних ворогів прилучається ще й своє гайвороння, яке в скрутну хвилину для українського народу підносить голову....
Република
12.03.1919