(Тарас Шевчeнко: Твори. Том І. "Про життя й твори Тараса Шевченка", "Кобзарь" (до першого арешту). Київ—Ляйпціґ. Українська Накладня 1918, ст. 544, 80).
Широкі маси українського народа переживають зараз період голоду на книжки. Це не літературний, а просто таки "книжковий" голод. Широка укр. публика — як виголоджений фізично орґанізм — не шукає за високо літературними творами, за мистецтвом, а просто за українською книжкою; їй все одно, що їй дають, аби їй лише давали і аби те, що їй дають було українське! Минув той передвоєнний час скупости, коли нашому чоловікови трудно було видати кілька корон на українську книжку, коли літературні журнали мали мінімальне число підписчиків, а 1000 примірників найліпшої книжки (Стефаника) розходилося більш 10 літ!
Ми бачили, як з вибухом війни в 1914 році почалася раптовна зміна, як з приходом російської армії до Галичини українські жовніри кинулися за укр. книжкою, як викупили у Львові в книгарни тов. ім. Шевченка майже усі видання Шевченка і помимо опечатання книгарні російськими військовими властями уміли й потім діставати українську книжку, ми знаємо сотки випадків, де укр. жовнір випрошував собі в подарунок від галицького інтеліґента укр. книжку — передовсім Шевченка.
Таким чином світова війна зродила серед широких мас укр. громадянства апетит на книжку. Прийшов час, що ніхто вже не питав за ціну, аби тільки дістати книжку чи ґазету в рідній мові. Та велика війна, коли не зовсім спинила, то дуже сильно обмежила всяку літературну продукцію; переповнені книжні маґазини вичерпалися скоро і громадянство осталося майже без книжки в той час, коли всяка орґанізація літературного та видавничого руху була дуже утруднена, коли не неможлива. Тільки тепер, коли Україна стала відживати і почалося будування самостійного державного орґанізму, явилася змога наладити орґанізацію і видавничого руху. Одиниці, яким дорога справа рідної літератури лежить на серці, не випускають її з рук тепер, коли на нас жде тільки праці на всіх полях. І от завдячити треба одній з таких одиниць, письменникови Богданови Лепкому, нове видання творів Тараса Шевченка, якого всі попередні видання ("Просвіти", Франка, Доманицького) вже були викуплені.
Видання Богдана Лепкого — як на теперішні часи — представляється що до зовнішної форми дуже гарно, прикрашене численними портретами поета та його малюнками. Передмова "Про життя й твори Тараса Шевченка" написана по використанню богатої літератури про Шевченка і в подробицях, популярно розвязує біоґрафію поета. Що до уложення матеріялу, то Лепкий придержується строго хронольоґічного метода, опираючися в тексті на перводруках.
Впрочім про плян видання редактор не пише нічого, як і про те, коли появиться том другий. Тимчасом належиться йому велика дяка за перший том, який появився саме в пору.
Република
09.03.1919