[Страшна наша зависимість економічна і конечна потреба нашої самопомочи.]
Недавно, бо перед кількома днями згадував я про крик наших сусїдів на темат мнимої руссифікації Поляків у всхідній Галичинї та доказав, що річ має ся на відворіт та що властиво ми Русини, первістні мешканцї краю, находимось в найбільшій небезпечности цїлковитого винародовленя. Я піднїс, в якій ми страшній находимось зависимости економічній і подав гадки й способи, щоби з-під того могучого впливу висвободитись. Між иншим згадував я про конечну потребу як найскорійшого основуваня руских кас задаткових, тих підвалин теперішної могучої сили фінансової наших сусїдів. Нинї хотїв би я те, що поперед висказав, підперти й доказати датами статистичними, котрі, думаю, найбільшим і найсильнїйшим будуть арґументом слів моїх.
Передо мною лежить статистика Товариств заробкових і господарчих та справозданє "Związku" за рік 1892. Зі справозданя того подаю лиш важнїйші дати для відомости тих, котрі може не мали нагоди бачити тих справоздань. Від року 1873 [т. є. від виданя закона о товариствах заробкових і господарчих] основано в Галичинї 378 товариств задаткових, з котрих тепер истнує 265; 28 товариств консумційних, з котрих тепер истнує 11; 14 товариств рільничих, з котрих тепер истнує 9; 98 товариств торговельних, з котрих тепер истнує 51. — Членів числять тепер ті товариства разом 177.239, отже на одно товариство припадає пересїчно 640 членів. — Капітал зложений на удїли виносив в р. 1892 загальну суму 5,775.505 зр. — Фонду резервового мали ті товариства з кінцем року 1892 разом на суму 1,403.295 зр. — Капітал оборотовий в однім роцї представляє в тих товариствах загальну поважну суму 29,792.657 зр. — Чистий зиск тих товариств в однім лише роцї 1892-ім представляє загальну суму 486.693 зр. — Загальний рух касовий тих товариств в однім роцї 1892-ім представляє величезну суму 162,969.472 зр. Загальний рух касовий тих товариств від року 1874 до кінця року 1892 представляє суму 1.778,922.972 зр. — Чистий зиск, якій товариства ті принесли від часу их повстаня т. є. від року 1874 до кінця poку 1892 представляє красну суму 5,671.350 зр.
І кілько-ж нам Русинам припало з тих зисків, до котрих ми, вкладаючи свої ощадности і затягаючи позички, певно найбільше причинили ся? Відповідь коротка: повне зеро! і кілько-ж ми з того зложили фонду корінного? Відповідь та сама: зеро! Для вас Русинів є то величезні числа уроєні, про котрі нам і подумати годї. А хто тому винен: Відповідь сама насуваєсь: ми самі! Тож час би вже раз взяти ся за дїло, час би подумати о собі і не пхати своїх грошей самохіть в чужі кишенї, не збогачовати других нашими грішми.
На те скаже неоден, що ми Русини до фінансовости незрілі, нема довіря, нема грошей, нема людей. — На мій погляд се пуста бесїда. Таж і наші сусїди не родились ґеніями; і они переходили час науки, час проби. Тож і нам не страхатись того, що перша проба [сумної памяти "Заведеніє"] не удалась, бо-ж і у Поляків маємо приміри неудач, от хоч-би славну деришкіру банк "влосцяньскій", банк т. зв. "шматяний", каса залічкова львівска... і другі. А коли хто думає, що у нас нема на стілько капіталу, щоб такі институції оснувати, то нехай перегляне реєстри всїх товариств задаткових і кас щадничих і побачить: Кілько то нашого гроша находить ся в тих институціях, котрі ними оперують і з них для себе зиски тягнуть! А коли наконець хто думає, що у нас нема досить людей спосібних до сего дїла, то нехай погляне, кілько то наших людей вислугуєсь по других банках, — нехай погляне на товариство "Днїстер", котре людей не мало, але они зараз найшлись і ведуть дїло як найкрасше.
То-ж гадаю, що аби лиш крихітку охоти, доброї волї і пожертвованя, — аби лиш одробина иніціятиви і енерґії, а станемо на своїх ногах. Нехай лиш наші патріоти по повітах возьмуть иніціятиву, нехай ті священики і світскі люде, що тепер вислугують ся в касах "залічкових" [польских], не жалують труду і не боять ся о свої гроші, а певно поставимо твердиню і взможемо ся в таку силу фінансову, котрої не поборють нїякі перевороти політичні, а котра станесь першою сильною підвалиною нашого економічного двигненя! Не перечу, що початок буде трудний, — що головна трудність буде заходити в вигляданю відповідних осіб до веденя дирекції і в призбираню капіталів на першій початок. В тім послїднім взглядї могла би нам прийти в поміч наша перша институція фінансова "Днїстер" через ульокованє одної части свого капіталу основного в такій ново-завязуючій ся институції финансовій. Буде се як в загальнім интересї, так і в интересї самого "Днїстра", бо особи вступаючи в члени такої фінансової институції [затягаючі позичку] будуть мати обовязок убезпечуватись в "Днїстрі" а так одна институція буде підпирати другу. Над тою справою повинна би надзираюча Рада "Днїстра" як найскорше застановити ся.
Справою заснованя товариств задаткових по повітах повинна би в першій лінії заняти ся наші рускі адвокати, котрих тепер скрізь по краю маємо досить. Они то повинна би взяти аніціятиву в тім дїлї і удїляти своєї поради. А позаяк у нас в тім дїлї нема нїякого підручника анї товариства [як то мають Поляки "Związek towarzystw zarobkowych і gospodarczych"], то, занимаючи ся тим дїлом вже від якогось часу, буду старати ся небавом уложити й подати до прилюдної відомости взірцевий статут такого товариства і заразом подати спосіб і формальности, яка треба заховати при основуваню товариства задаткового опертого на засновах закона з р. 1873.
Дѣло
08.03.1894