◦ ◦ ◦ ◦

24-годинне завішення оружжя. Станиславів, 24. лютого 1919. Між українським військом і польською воюючою стороною заключено 24-годинне завішення оружжя. Се подія з військового і політичного огляду на стільки важна, що слід обяснити ті обставини і передумови, які довели до згоди української Начальної Команди на застановлення воєнних ділань протягом 24. годин.

На днях прибула до Перемишля, а звідти до Львова, місія усіх держав Антанти, делєґована мировою конференцією в Парижи з тим завданням, щоби довести до застановлення проливу крови на території нашої держави. В склад місії увійшли пп.: ґенерал Кертен де Віяр, полковник Моль, полковник Сміш, від Франції ґенерал Бертельмі, майор Вікер, від Італії майор Стабілє і поручник Портокезі, від Америки професор Льод і поручник Фостер. Дня 18. с. м. згадана місія телєґрафічною дорогою предложила Начальній Команді негайне завішення оружжя, яке далоби спромогу почати переговори про українсько-польське перемиря та визначити між обома сторонами демеркаційну лінію. На те Начальна Команда на основі рішення правительства відказала, що вона радаби те-ж покінчити пролив крови, але вважає можливим переговорювати про те і серед дальшого розвитку воєнних операцій. При тім виразно і рішучо застереглася Начальна Команда, що тільки приняття лінії Сяну, як демаркаційної лінії, моглоби бути вихідною точкою для майбутних переговорів.

Дня 22. с. м. прибула місія держав Антанти, зложена із названих представників, до місця постою Начальної Команди та заявила тут Головно Командуючому українських військ, що вона як conditio sine qua non всяких переговорів ставить згоду українського командування на негайне завішення оружжя. Як що — мовляв — українська Команда на те не згодиться, повновласники Антанти вважатимуть таку відмову зірванням політичних зносин з державами союза та негайно опустять край.

Щоби дати доказ своєї доброї волі та — що важнійше ще, — дізнатися від повновласників держав союза, які мериторичні предложення ставлять вони задля покінчення українсько-польської війни, українська сторона згодилася на 24-годинне застановлення боєвих операцій. Її делєґати виїхали до Львова, щоби почути від членів антантської місії, як вона бажає поладнати українсько-польський спір. Їх повновласть точно означена: дізнатися від представників Антанти про умови українсько-польського перемиря та заявити їм, що передумовою такого перемиря може бути тільки установлення тимчасової демаркаційної лінії на Сяні. Лінія Сяну — се перше й останнє слово всякого, хто-небудь переговорювавби про тимчасове розмежовання території, що має остатись до часу мира під українським володінням, від тої области, що тимчасом осталасьби в руках польських. Тільки тимчасово! Бо ніколи ніякий Українець не згодиться на розшматовання живого національного орґанізму та оставлення у польській неволі української землі лемківської.

Щоби не стягнути на себе присуду історії і грядучих поколінь за те, що сучасні, відвічальні за долю народа чинники відкинули можливість мира для нашої країни та пірвали звязки з теперішними володарями політичного світа, замикаючи собі шлях до всякого порозуміння з ними — українська сторона згодилася на коротке застановлення воєнних кроків. Протягом 24 годин дізнаємося, чи представники держав Антанти бажають в імя засад Вільзона признати те самоозначення, яке виконав наш нарід на своїй території та покласти край імперіялістичним затіям польських наїздників, що свої анексіоністичні посягання на українську землю маскують своїми історичними правами.

Се остання спроба мирного покінчення українсько-польської війни. Якщо буде відкинене наше домагання, основане на божих і людських правах, жде нас дальша війна до часу, поки послідний ворог не уступить з нашої землі.

Наше воєнне положення більше як добре, боєвий настрій у наших військ небувалий, всі сили нашого народу далеко ще не вичерпані. Може жде нас останнє вже зусилля: визволити нашу країну від ворога та закріпити свою державність. Тоді треба нам творчою невсипущою працею добути всі живі ще сили народні і перекувати їх у неіскрушиме побідне оружжя.

Длятого потрібне у кождого з нас почуття історичного обовязку перед будучністю та сповнення того обовязку до самого краю. Кождий знай, що нині на твоїх плечах двигаєш тягар одвічальности за долю міліонів! М.

 

Приїзд Петлюри до Станиславова. УПБ. Станиславів, 24. II. Сегодня о годині 10 перед полуднем приїхав до Станиславова Отаман С. Петлюра. На двірці привитали його президент Ради Державних Секретарів др. Голубович, Тов. Держ. Секр. Військових Справ Бубела враз з заступниками Військового Секретаріяту, Держ. Секр. внутр. справ др. Макух, Держ. Секр. шляхів Мирон, дир. залізниць Лисий, Окр. Командант Станиславова отаман Рожанковський та представники цивільних і військових властей. Головний Отаман переглянув підчас відіграння національного гимну почетну сотню, привитався з заступниками властей, які вийшли на його привитання і опісля відїхав в місто. Враз з Головним Отаманом приїхав Держ. Секр. судівництва Бурачинський.

УПБ. Тернопіль, 23. II. В переїзді задержався Головний Отаман Петлюра на короткий час в Тернополі. На двірці привитали його: Головний командант постачання армії полк. Стефанів, Окр. Командант сотн. Комаринський, повіт. комісар др. Білинський та инші заступники цивільних і військових властей. Почетну сотню виставила гуцульська сотня У.С.С. та ударна чета тернопільського полка ім. Петлюри. Від полку його імени зявилася делєґація, яка привитала свого полкового батька.

 

Місія Антанти в Начальній Команді Гал. Армії. УПБ. Постій 22. II. Пресова Кватира Галицької Армії доносить: Сeгoдня о годині 1-шій з полудня прибула зі Львова до місця постою Української Начальної Команди Галицької Армії місія з Антанти в товаристві військового Преподобника о. Каляти. На зелізничім двірци повитав членів місії Командуючий Галицькою Армією ґенерал Павленко і шеф штабу полк. Курманович враз зі своїм штабом. В склад місії входять слідуючі особи: від Анґлії: ґенерал Carton de Wiart, полк. Maule, полк. Smuchy; від Франції: ґенерал Berthelmy, майор Vicaire; від Італії: майор Stabile, пор. Porgolesi; від Америки: проф. Lod і пор. Foster.

З двірця удалась місія разом з представниками Галицької Армії до бюра шефа штабу Галицької Армії на спільну нараду.

 

Поворот місії Антанти до Львова. УПБ. Постій, 23. IІ. Пресова кватира Н.К.Г.А. звідомляє: По конференції членів місії держав коаліції з Начальною Командою Галицької Армії, яка тревала до 3.30 по пол., ціла місія Антанти відїхала 23. II. з поворотом до Львова.

 

Оголошення. Всі частини, інституції і особи, як цивільні так і військові Придніпрянської України, які перебувають в Станиславові, повинні зголоситись і завірить свої документи у старшини для звязку від Військового Міністерства У.Н.Р. (будинок Дирекції залізниць II. поверх ч. 129) не пізнїйше як до 26. лютого. Не завіривші своїх документів перебувать в межах Галичини не мають права. Всім інституціям і частинам можна надіслати документи при списку, зазначивши адреса.

 

Війна за визволення Західньої України. (УПБ) Офіціяльне звідомлення з Галицького фронту з дня 22. лютого 1919.

На північ від Рави. З причини сильного втомлення борців, нами припинені дальші бої за Раву Руську, біля котрої наші частини занимають Потилич і Лужки. На захід від Немирова під напором переважних ворожих сил нами залишені Кревиця і Грушів.

Коло Львова: Жвава стрілянина. На захід від Городка з рана після сильної артилєрійської підготовки Поляки повели наступ на Вовчухи, Коців, Долиняни, но були відперті. Пополудни нові атаки Поляків під покриттям чотирьох панцирок також не вдались, ворог був відкинутий в свої старі позиції, а оден його панцирний поїзд був розбитий нашою артилєрією і лежить знищений на зелізничім торі.

На останніх відтинках: Без змін. Начальник штабу Галицької Армії.

 

Війна за визволення Західньої України. (УПБ) Офіціяльне звідомлення з Галицького фронту з дня 23. лютого 1919.

На північ від Львова: Під Белзом і Равою Руською без змін. На захід від Немирова нашими військами відбито у Поляків Грушів.

Коло Львова: Сильна діяльність стеж.

Здовж зелізниці Львів — Перемишль уперті та успішні для нас бої в ціли припинення всякого зелізничого руху.

На останніх відтинках: Спокій. Начальник штабу Галицької армії.

 

Република

 

25.02.1919

До теми